БАЛТА. Костел св. Станіслава єп. мч. (176?). Одеська обл., Подільський р-н

66100 Балта,
вул. Уварова, 2,
+380 (4866) 220-93, 246-27

У 30-х роках XVIIст. тут було засновано селище, назване Палієвим (Палієвим Озером), а ще до 1699р. почалося будівництво на лівому березі Кодими Юзефом Любомирським фортеці, названої на його честь Юзефград (навпроти на правому березі ще з XVIст. існувало турецьке укріплення «Балта»). 1776 року Юзефград отримав магдебурзьке право. У 1797р. Юзефград (з 1793р. - Єленськ) об'єднали з Балтою в одне місто Балта, яке стало центром повіту. Із 1923 року є районним центром, в якому нині проживає понад 18 тисяч мешканців.

У 60-х роках XVIII століття коштом Любомирських було споруджено храм для католиків-вірмен, які переселились в Юзефград із Криму, втікаючи від релігійного переслідування. 17 грудня 1826 року його консекрував єпископ Францішек Мацкевич. У 50-х роках XIX століття святиня перейшла до римо-католиків (вірмени мігрували з міста).

БАР. Костел св. Анни (1811). Вінницька обл., Жмеринський р-н

23000 Бар,
вул. св. Миколая, 12,
+380 (4341) 220-09

Перша документальна згадка про місто, яке тоді називалось 'Ров', відноситься до 1401 року. У 1533 році до Ровського замку прибула королева Бона Сфорца із сином Сигізмундом Августом, розпочала будівництво нової фортеці, яку назвала Баром (на честь свого княжого володіння в Італії - Барі). А 24 листопада 1537 року звільнили всіх, хто поселився у Барі, від податків та створила Барське староство. 1540 року місто отримало магдебурзьке право. З приєднанням Правобережної України до Росії Бар спочатку увійшов до її складу як повітове місто, а 1797 року став заштатним містом Могилівського повіту Подільської губернії. Нині - районний центр з населенням понад 15 тисяч мешканців.

Дерев'яний костел у Барі, споруджений у 1550-1557 рокою коштом королеви Бони, був спалений 1648 року. Новий дерев'яний храм (з бука) збудували зусиллями о. Матея Круліковського 1721 року. Але він також згорів у 1806 році.

БЕРДЯНСЬК. Костел Різдва Пресвятої Діви Марії (2001 - 2004). Запорізька обл., Бердянський р-н

71118 Бердянськ,
вул. 12-го Грудня, 2А,
+380 (6153) 302-12, 374-58,
f.b.: 506555499505784

Місто Бердянськ, датою заснування якого вважається 1827 рік, розвинулося від маленького поселення та пристані, побудованої в 1673 році запорізькими та азовськими козаками. 01.07.1830р. пройшла офіційна церемонія відкриття пристані, а поселення отримало назву Ново-Ногайськ та у 1835р. статус міста. 01.01.1841р. місто перейменували в Бердянськ. У 1842р. Бердянськ став центром Бердянського повіту, нині є районним центром з населенням понад 109 тисяч мешканців..

У 1995 році у Бердяську було створено парафію, яка обслуговувалась священниками із Запоріжжя. Оскільки старий костел Різдва Пресвятої Діви Марії знищила радянська влада у 30-ті роки ХХ століття, то виникла необхідність у будівництві нового храму. 28.12.2000р. Міська Рада дозволила будівництво святині, а 2001 року розпочалось будівництво храму, оздоблення якого тривало до 2013 року. 8 вересня 2003 року єпископ Станіслав Падевський OFM Cap освятив каплицю Божого Милосердя у костелі. 8 вересня 2013 року єпископ Ян Собіло заклав у стіну святині наріжний камінь, привезений 2000 року настоятелем о. Здіславом Зайонцем із базиліки св. Анни у Єрусалимі - місця Різдва Пресвятої Діви Марії.

БЕРЕГОВО (Берегсас). Костел Воздвиження Святого Хреста (1418). Закарпатська обл., Берегівський р-н

90200 Берегово,
вул. Ракоці, 5,
+380 (3141) 251-13,
www: beregszasziplebania.org.ua,
f.b.: 359821107435015

Місто Лампертаза (Lamperthaza) було засноване 1063 року принцом Лампертом, молодшим сином угорського короля Бели І. 1247 році для відбудови міста після руйнування військами хана Батия король Бела IV запросив німецьких переселенців із Саксонії. У 1271 року місто стало центром комітату Берег, у 1342 році отримало статус вільного королівського міста, а 1396 року Березький комітат з центром у Лампертсасі був подарований подільському князеві Феодору Корятовичу. 1504-го вперше з'являється назва Берегсас (Beregszasz). 1946 року отримало статус міста та центру округи, від 1953 року - районний центр. Населення нині - майже 24 тисячі мешканців.

Вважається, що перший місцевий костел, який знищили татаро-монголи у 1240–1241 роках, збудували німецькі переселенці 1100 року, а сучасний мурований храм було споруджено 1418 року. Проте ймовірніше було б припустити, що перший храм збудували німці-колоністи після 1247 року, коли їх переселили із Саксонії (навряд чи вони б очікували аж 1418 року, щоб отримати свою святиню, тим більше, що перша згадка у документах про воздвиженський костел датується саме 1247 роком). 1565 року храму завдали шкоди угорські протестанти, а у 1657 році він був практично зруйнований польськими військами. Вони 17 липня обклали хмизом костел, у якому сховалося населення міста, і підпалили. Невдовзі відремонтований храм постраждав удруге, коли 1686 року він став ареною боїв між австрійськими військами та повстанцями. Костел простояв у руїнах понад півтора століття.

БІЛА ЦЕРКВА. Колишній костел св. Йоана Хрестителя (1796 - 1812). Київська обл., Білоцерківський р-н

09117 Біла Церква,
пл. Соборна, 1/1, 16,
+380 (4463) 537-31

Місто, засноване 1032 року київським князем Ярославом Мудрим, називалося Юр'їв (Гюргевъ) згідно з християнським іменем князя. Сучасна назва пішла від білокам'яної церкви на Замковій горі, де нині стоїть костел. 1589 року місто отримало магдебурзьке право. Нині є районним центром із населенням майже 209 тисяч мешканців.

У 1796-1812 роках у Білій Церкві споруджено мурований храм (архітектор, можливо, Д. Ботані) коштом К. Браницького як родинну усипальницю на Замковій горі, де в XI столітті стояв собор міста Юр'єва.

БОГОРОДЧАНИ. Костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією (1741 - 1759). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н

77701 Богородчани,
вул. Шевченка, 61,
f.b.: 100075647123316

Богородчани (перша згадка в документах датується 3 січня 1441 роком, згадуються також 1485 року), ймовірно, у першій чверті XVIIст. стали містом. У 1786р. тут проживало лише 1134 мешканців, у 70-х - 80-х роках ХІХст. - близько 4600, з них приблизно 1790 греко- і 800 римо-католиків, 1900 року - 4706, 1910 року - 4378, у тому числі 1647 укрaїнців, 795 поляків i 6 німців, нині - понад 8200 осіб. У 1854-1932рр. містечко було центром повіту, у 1940р. стало селищем міського типу і центром району, а 2020 року увійшло до Івано-Франківського району.

6 лютого 1691 року власниця містечка Констанція Потоцька, отримавши ще рік тому, 15 січня дозвіл архієпископа Константина Ліпського, підписала фундаційний акт заснування у Богородчанах монастиря оо.-домініканців та парафії. Вже 1708 року мурований (а не дерев'яний, як подають деякі джерела) костел був не тільки повністю викінченим, але й мав вже багате оснащення, проте монастир збудували справді дерев'яним.

БУЧАЧ. Костел Матері Божої Святого Скапулярію / Успіння Пресвятої Діви Марії (1761 - 1763). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48400 Бучач,
вул. Мулярська, 2,
+380 (3544) 216-67

Бучач у документах вперше згадується 1260 роком, проте у польських джерелах є інформація про його існування ще у XIIст. Отримав магдебурзьке право у 1393 році, яке 1427 року перевели на польське, а у 1515 році магдебургія була відновлена. 1880 року Бучач мав майже 9 тисяч мешканців, з яких 1816 були римо- та 1066 греко-католиками. У 1921-1939 роках місто було центром Бучацького повіту, 1944 року стало районним центром, а від 2020 року належить до Чортківського району. Проживає тут нині понад 12400 мешканців.

Ще 1379 року у Бучачі завдяки Михайлу Бучацькому постала одна з найстаріших у Львівській архідієцезії латинська парафія та споруджено костел. 28 липня 1397 року храм (ймовірно, дерев'яний) було освячено у свято Успіння Пресвятої Діви Марії, потім його замінили мурованим (ймовірно, готичним). Наприкінці XVI століття належав протестантам, а в 70-х роках XVII століття зазнав істотних пошкоджень під час турецьких нападів, зокрема, втратив склепіння.