СМІЛА. Костел Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії (1818 - 1827). Черкаська обл., Черкаський р-н

20700 Сміла,
вул. Черкаська, 33

У документах Великого князівства Литовського зазначено, що на місці хутора 1542 року з'явилось поселення Яцькове-Тясмино. Назва Сміла вживається з першої половини XVII століття. У 1648-1667 була сотенним містечком Чигиринського полку. З 1923 року Сміла є районним центром, а з 1926 року - містом. Проживає у ньому понад 67 тисяч мешканців.

У 1818-1827 роках у Смілій коштом Антонія Совецького було споруджено костел у неокласичному стилі на місці старої дерев'яної каплиці св. Варвари, зведеної наприкінці 60-х років XVIII століття Ксаверієм Любомирським (за іншою інформацією, тут спочатку за кошти Самойлова був збудований у 1805 році храм із соснових брусів, який швидко став непридатним). Інтер’єр костелу прикрашали, зокрема, два великих образи, написані відомим живописцем Пашковським.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 12
1612 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький;
1752 - черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський;
1908 - освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині;
1930 - костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек;
- новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич;
1996 - єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині;
Наступна дата: жовтень, 13
1738 - у Варшаві помер колишній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Станіслав Гозій;
1765 - о. Ігнатія Оссолінського, майбутнього ординарія Київського, висвятив на єпископа у львівському францисканському костелі Святого Хреста архієпископ Вацлав Сераковський;
1782 - архієпископ Фердинанд Кіцький консекрував відремонтований костел св. Марії Магдалини в Кукільниках на Івано-Франківщині;
1895 - освячено новоспоруджений костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині;
1929 - архієпископ Болеслав Твардовський вмурував наріжний камінь в пресбітерій храму Христа Царя в Івано-Франківську;
1991 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь під спорудження костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа у Стратіївці на Вінничині;
- єпископ Ян Пурвінський коронував скульптурку Фатімської Матері Божої в Довбиші на Житомирщині;
1997 - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської;
2001 - костел Божого Милосердя у Сутисках на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2005 - єпископ Леон Дубравський консекрував новоспоруджений костел Матері Божої Фатімської у Городищі на Хмельниччині;
- єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь храму Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом;
Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У 1929-2000 роках храм перебував закритим (використовувався як будинок культури, а потім як районна бібліотека). У 1947-1949 роках було знесено центральну вежу, розібрано дзвіницю і демонтовано підлогу з мармуру. 1972 року до костелу добудували приміщення бібліотеки і адміністрації парку. У 2000 році було передано парафії документи на святиню, проте храм повернули лише у грудні 2003 року. У січні 2002 року у будівлі костелу сталася пожежа. З березня 2004 року святиня ремонтується, вірні добиваються повернення колишнього парафіяльного будинку, що стоїть поруч.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Смілу обслуговують дієцезіальні священники (у 2006-2013 роках тут також відправляли богослужіння греко-католики).

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми