ЧЕРНІВЦІ. Цвинтарна каплиця без титулу (1861). Чернівецька обл., Чернівецький р-н

59003 Чернівці,
вул. Зелена

Чернівці (Черн) відомі з ХІІст., коли буковинські землі були частиною Галицького та Галицько-Волинського князівств. Пізніше згадуються 8 жовтня 1408 року, а також у 1456, 1457 і 1488 (як місто і центр повіту) роках. В Австрійській імперії 1776 року стали знову містом, з 1787 року були центром циркулу Галицької провінції, а зі середини XIXст. - столицею Буковинської провінції. У 1784р. тут разом із передмістям проживало близько 3200 мешканців, 1857 року - 21588, у тому числі 12290 німців, 4800 румунів, 3500 українців і 810 поляків, 1900 року - 67622, 1914 року - 120000, 1930 року - 150000, 1940 року - 180000, нині - понад 260 тисяч осіб. Із 1940р. Чернівці є обласним центром.

Кладовище на вулиці Зеленій у Чернівцях, яке нині є частиною історико-культурного заповідника, офіційно розпочало функціонувати 1866 року, проте перші поховання тут відбулись ще на початку XIX століття. Служило воно усім християнам не залежно від їхньої конфесійної чи етнічної приналежності, у тому числі і римо-католикам. Каплиця парафії Воздвиження Святого Хреста на цьому кладовищі постала не пізніше 1861 року (вперше згадується у схематизмі Львівської архідієцезії, складеному на початок 1862 року).

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 20
1850	- о. Фердинанд Кан призначений першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії (від 1852 року - Тираспольської);
1907	- храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Грінталі на Донеччині консекрував єпископ Йосиф Кесслер;
1956	- помер у Кракові колишній єпископ-помічник Луцько-Житомирський архієпископ Михаїл Годлевський, похоронений в крипті місцевого піярського костелу;
2018	- єпископ Едвард Кава освятив нові скульптури Пресвятого Серця Ісуса, Непорочного Серця Марії і св. Антонія в костелі Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині;
Наступна дата: травень, 21
1721	- у Сєвках біля Янова Підляського помер Луцький єпископ-ординарій Йоахим Пшебендовський, похований у янівському костелі Пресвятої Трійці;
1814	- висвячений на священника у Вільнюсі (Литва) майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський;
1828	- архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гологорах на Львівщині ;
1846	- у Миньківцях Дубенського повіту на Волині народився майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кароль Недзялковський;
1910	- єпископ Йосиф Кесслер консекрував новозбудований костел св. Єроніма в Ней-Карлсруе (Шляхове) на Миколаївщині;
1997	- єпископ Маркіян Трофим'як урочисто освятив вівтар і амвон храму св. Йоана Непомуцького у Дубні на Рівненщині;
2011	- призначений Апостольським нунцієм в Україну архієпископ Томас Галліксон;
1796	- єпископ Олександр Язловецький освятив пам'ятну таблицю о. Леону Квапішу в костелі св. Яна Непомуцького у Пулинах на Тернопільщині;

Причому, ця цвинтарна каплиця в Чернівцях була громадською, і в ній проводились богослужіння, хоча і не регулярно. Окрім того, як свідчить пам'ятна таблиця всередині святині, в ній захоронені священники як місцевої парафії, так і інших парафій Чернівецького деканату: Антоній Кунц (1864р.), Фелікс Левандовський (1913р.), Йосиф Рашке (1918р.), Михайло Карпінський (1918), Сигизмунд Шимонович (1910р.), Климентій Свобода (1928р.), Кароль Моросевич (1929р.), Войтех Грабовський (1939р.) і Філіп Бібжицький (1940р.).

Центральна верхня частина таблиці в чернівецькій цвинтарній каплиці містить ще одне ім'я - Алоїса Бома (1858р.), судового секретаря, якого іноді теж відносять до священників, проте схематизми періоду 40-х - 50-х років XIXст. не подають його у своїх індексах. Можливо, він був в якийсь спосіб причетний до будівництва каплиці та першим у ній захоронений. Вказівку на цю святиню містять усі схематизми аж до 1914 року.

У пострадянський період цвинтарною каплицею у Чернівцях продовжують опікуватись місцеві парафіяни. 2009 року її було відремонтовано, 11 листопада цього ж року її освятив єпископ-помічник Львівський Леон Малий. Напис у вехній частині фасаду 'Beati mortui, qui in Domino moriuntur' із Одкровення св. Йоана Богослова сповіщає нам латинською мовою, що блаженні лише ті мертві, які вмирають у Господі.