|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
58025 Чернівці,
вул. Івана Підкови, 10,
+380 (372) 56-14-37,
f.b.: 757028404664469
Чернівці (Черн) відомі з ХІІст., коли буковинські землі були частиною Галицького та Галицько-Волинського князівств. Пізніше згадуються 8 жовтня 1408 року, а також у 1456, 1457 і 1488 (як місто і центр повіту) роках. В Австрійській імперії 1776 року стали знову містом, з 1787 року були центром циркулу Галицької провінції, а зі середини XIXст. - столицею Буковинської провінції. У 1784р. тут разом із передмістям проживало близько 3200 мешканців, 1857 року - 21588, у тому числі 12290 німців, 4800 румунів, 3500 українців і 810 поляків, 1900 року - 67622, 1914 року - 120000, 1930 року - 150000, 1940 року - 180000, нині - понад 260 тисяч осіб. Із 1940р. Чернівці є обласним центром.
Садгора вважається заснованою 1770 року, 1801 року отримала статус торгового містечка. У 1774р. тут проживала лише сотня мешканців, 1869 року - 6009, 1880 року - 5019, 1910 року - 4600. У 1949р. стала селищем міського типу, була райцентром, а нині є частиною Чернівців.
Після входження у 1774 року Буковини до складу Австрійської імперії понад сотня садгорських римо-католиків послуговувалась каплицею, облаштованою ними у залишеній турками дерев'яній будівлі. Богослужіння для них проводив австрійський військовий капелан.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 15 | |
| 1695 | - єпископ Баківський Аманд Чешейка консекрував новозбудований костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Львівщині; |
| 1883 | - освячено костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині; |
| 2004 | - кардинал Мар'ян Яворський у співслужінні єпископів Мар'яна Бучека та Леона Малого в костелі св. Архангела Михаїла у Тартакові на Львівщині здійснив інтронізацію копії образу Тартаківської Матері Божої; |
| 2016 | - єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископів Яна Собіло і Мар'яна Бучека консекрував
катедру Успіння Пресвятої Діви Марії у Харкові; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті освятив фигурку св. Йосифа і таблицю при наріжному камені монастиря паулінів з каплицею Божого Милосердя у Маріуполі на Донеччині; |
| Наступна дата: травень, 16 | |
| 1746 | - заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого майбутнього санктуарію у Берездівцях на Львівщині; |
| 1840 | - архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії (старий храм) у Кам'янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1861 | - освячено костел св. Яна Непомуцького у Феліцієнталі (нині - Долинівка) на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відремонтований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1990 | - о. Войцех Дажицький освятив повернений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві на Вінничині; |
| 1998 | - інгрес ординарія Луцького єпископа Маркіяна Трофим'яка до Луцької катедри; |
| 2009 | - інгрес єпископа Мар’яна Бучека до Харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії; |
| 2015 | - на подвір’ї храму св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті освячено пам’ятник о. Яношу Лінценболд, який працював тут у 1815-1857 роках та збудував сучасний костел; |
| 2018 | - єпископ Віталій Кривицький консекрував костел св. Софії у Суслах на Житомирщині; |
Парафію у Садгорі заснували у 1777-1778 роках, проте пристосована для богослужінь дерев'яна будівля була у поганому технічному стані, тому вже у середині 90-х років XVIII століття було прийнято рішення про будівництво костелу. Але тільки 1805 року розпочалась підготовка до нього, яку 1809 року довелось зупинити внаслідок складної ситуації на Буковині, що опинилась в центрі протистояння ворогуючих Туреччини, Росії та Австрії. У 1813-1814 роках владні інституції надали дозволи та здійснили приписи щодо спорудження храму на півтисячі осіб та парафіяльного будинку. Відповідальним за будівництво призначили інженера-австрійця Йоганна Бангольцеля.
Вже восени 1814 року за настоятеля о. Валентина Строменгера були повністю зведені стіни мурованого костелу у Садгорі, спорудження якого здійснювали коштом владних інституцій, релігійного фонду та місцевих жителів, у тому числі євреїв, на земельній ділянці, подарованій землевласником Теодором Мустацею. Завершили будівництво храму та його облаштування наступного року, а восени освятили під титулом св. Архангела Михаїла. 1816 року почали спорудження парафіяльного та інших службових будинків. У 1826 році відбулась консекрація костелу. У 30-х роках парафію чисельністю 1000-1300 вірян у містечку та кількох сусідніх селах обслуговував о. Франциск Ріхтер, якого у 40-х роках замінив о. Антоній Голинський.
У 50-х - 60-х роках XIXст. парафією у Садгорі (понад півтори тисячі вірних, більше десятка населених пунктів) опікувався настоятель о. Емануель Свобода, у 70-х та на початку 80-х років - о. Ян Яблонський, а від 1884 року - о. Михайло Пьотровський. При ньому 1897 року храм було розширено (та наступного року реконсекровано), оскільки кількість парафіян зросла майже удвічі. Від початку ХХ століття до 1912 року близько 2800 вірян перебувало під опікою настоятеля о. Олександра Хшановича, а від 1914 року до, принаймні, 1925 року настоятелем у Садгорі служив о. Йосиф Стейнбах. Парафія мала каплицю у Чорнівці.
За радянської влади костел закрили у 1962 році, розмістивши у ньому склад продовольчих товарів. Повернули храм 1991 року, його тоді частково впорядкували та освятили, а ремонт святині продовжувався далі. 4 жовтня 2003 року єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений розпис костелу. 27 травня 2018 року архієпископ Мечислав Мокшицький проголосив храм санктуарієм Пресвятої Діви Марії Фатімської. 28 вересня 2020 року єпископ Едуард Кава освятив два нових вітражі в пресбітерії костелу.
Парафію у Чернівцях-Садгорі обслуговують дієцезіальні священники.
Чернівці окрім парафіяльної святині Воздвиження Святого Хреста мають ще костел Пресвятого Серця Ісуса Христа, а також цвинтарну каплицю.
Головна сторінка