Чернівці (Черн) відомі з ХІІ століття, коли давньоукраїнські буковинські землі були частиною Галицького та Галицько-
Волинського князівств. Пізніше Чернівці згадуються 8 жовтням 1408 року, а у 80-ті роки XV століття стали центром повіту
та отримали статус міста. В Австрійській імперії місто з 1787 року було центром циркулу Галицької провінції, а зі
середини XIXст. стало столицею окремої Буковинської провінції. З 1940р. після об'єднання Чернівецького та Хотинського
повітів Чернівці є обласним центром. Проживає у ньому понад 266 тисяч мешканців.
У 1778 році у Чернівцях було споруджено перший костел - дерев'яний. 1786 року цісар Йосиф ІІ під час свого перебування
у Чернівцях обрав місце для нової мурованої святині на площі навпроти старої дерев'яної; цього ж року засновано парафію.
29 липня 1814 року новозбудований храм освятили під титулом Воздвиження Святого Хреста. 1886 року пожежа знищила вежу,
яку відбудували у попередньому вигляді. У 1909-1910 роках костел розбудували та розширили.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Перед І світовою війною чисельність парафіян складала майже 24 тисячі. А станом на 1945 рік після від'їзду польського
населення та репатріації у 1940 році вірних німецького походження їх залишилось близько тисячі. Святиню у Чернівцях
та інші костели на Буковині продовжували обслуговувати лише оо. Франциск Краєвський та Йосиф Єнджеєвський. Проте на
початку 60-х років о. Краєвському заборонили здійснювати душпастирство аж до смерті о. Єнжеєвського у 1970 році.
19 липня 2014 року відремонтований храм до 200-річчя освячення було проголошено малою базилікою. Костел має орган 60-х років ХІХ століття.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють також черниці-урсулинки сірі із згромадження Сестер Урсулинок Пресвятого Серця Умираючого Ісуса.
Strona główna