ГЛИБОКА. Костел Матері Божої Скорботної (1899 - 1906). Чернівецька обл., Чернівецький р-н

60400 Глибока,
вул. Глибоцька, 6,
+380 (3734) 232-96

Перша писемна згадка про Глибоку датується 1438 роком, згадується також у 1490 і 1491 роках. 1900 року тут проживало 4429 мешканців, у тому числі 3184 українців, 227 румунів, 499 німців і 207 поляків, 1910 року - 5549 осіб, з них 3400 українців, 641 поляків, 601 румунів, 485 німців. У 1919-1940рр. село називалось Адинката, у 1940-2020рр. було райцентром, а від 1956 року є селищем (міського типу). Нині тут проживає понад дев'ять тисяч осіб.

Місцева римсько-католицька громада входила до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Сереті, яка нині знаходиться на території Румунії. В середині ХІХст. Глибока мала лише десяток вірян, наприкінці цього століття їх було вже майже дві сотні. До парафіяльного храму було далеченько, тому їм дозволялось також користуватись місцевою греко-католицькою церквою.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;
Наступна дата: травень, 20
1850 - о. Фердинанд Кан призначений першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії (від 1852 року - Тираспольської);
1907 - храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Грінталі на Донеччині консекрував єпископ Йосиф Кесслер;
1956 - помер у Кракові колишній єпископ-помічник Луцько-Житомирський архієпископ Михаїл Годлевський, похоронений в крипті місцевого піярського костелу;
2018 - єпископ Едвард Кава освятив нові скульптури Пресвятого Серця Ісуса, Непорочного Серця Марії і св. Антонія в костелі Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині;

У 1899-1906 роках коштом місцевого власника Олександра Скібневського на виділеній ним земельній ділянці в центрі села постав завдяки зусиллям вірян та був оснащений і освячений під титулом Матері Божої Скорботної невеликий мурований храм. Поруч збудували також дзвіницю і парафіяльний будинок. У 1910 році тут створили парафіяльну експозитуру, яка вперше подається у схематизмі Львівської архідієцезії, укладеному на початок 1913 року. Тоді 280 вірних села перебували під душпастирською опікою експозита о. Йосифа Янішевського.

Схематизм наступного, 1914 року показує глибоцьку експозитуру у складі ще десятьох сусідніх сіл загальною чисельністю понад 1200 осіб. О. Янішевський і далі продовжував тут працювати, а, принаймні, від 1922 року у селі вже служив о. Станіслав Ціхоцький. При ньому експозитура 1923 року стала самостійною парафією, яка 1925 року налічувала дев'ять з половиною сотень вірян та мала муровану 1913 року каплицю в Тарашанах. Пізніше глибоцьку перафію перевели до складу Ясської дієцезії.

В середині 40-х років ХХст., після того, як більшість вірян-поляків виїхала із Глибокої, забравши зі собою частину костельного майна, радянська влада храм зачинила та використовувала його почергово в якості кінотеатру, адміністративної будівлі енергозбуту, а потім - архіву. У 1992-1993 роках колишній костел повернули місцевим вірним, які його відремонтували (каплиця у Тарашанах не збереглась, її зруйнували ще 1940 року). У 2016 році храм було відновлено як ззовні, так і зі середини.

Парафію у Глибокій обслуговують дієцезіальні священники.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми