ГЛИБОКА. Костел Матері Божої Скорботної (1906). Чернівецька обл., Чернівецький р-н

60400 Глибока,
вул. Глибоцька, 6,
+380 (3734) 232-96

Перша писемна згадка про Глибоку датується 1438 роком, у 1919-1940 роках називалась Адинката, з 1940 року - центр району, а від 1956 року - селище міського типу. Нині тут проживає майже дев'ять з половиною тисяч мешканців.

Місцева римо-католицька громада входила до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Сереті, яка нині знаходиться на території Румунії. У 1906 році у Глибокій було споруджено коштом родини Скібневських мурований філіальний храм, а 1910 року створено парафіяльну експозитуру, яка пізніше стала самостійною парафією та налічувала понад тисячу вірних.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: квітень, 17
1884 - у Львові помер Львівський архієпископ-митрополит Франциск Вежхлейський, похований у крипті Львівської катедри;
1978 - в парафії Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині народився майбутній єпископ-помічник Львівський Едвард Кава;
1982 - висвячений на священника у Будапешті (Угорщина) майбутній єпископ Антал Майнек, ординарій Мукачівський;
2001 - кардинал Мар'ян Яворський відправив першу післявоєнну Службу Божу у храмі св. Миколая у Куликові на Львівщині;
2004 - єпископ Станіслав Падевський відкрив та освятив у храмі св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині меморіальну дошку на честь о. Я. Розенбаха;
2010 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович за участю єпископів Броніслава Бернацького, Петра Мальчука та Леоніда Дубравського консекрував нову каплицю св. Мартина в Єпаторії в Криму;
Наступна дата: квітень, 18
2000 - єпископ Леон Дубравський проголосив костел Божого Милосердя у Вінниці санктуарієм Божого Милосердя;

У 1944-1992 роках місцевий костел був закритий (у ньому містились спочатку адміністрація енергозбуту, а потім - архів).

Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.