КІЦМАНЬ. Костел Матері Божої Цариці / Воздвиження Святого Хреста (1826). Чернівецька обл., Чернівецький р-н

59300 Кіцмань,
вул. Шевченка, 3,
+380 (3736) 231-98

Найдавніша письмова згадка про Кіцмань датується 1413 роком, а з 1798 року поселення стало містом, пізніше - центром повіту і (в радянські часи) районним центром. Нині його населення - майже 6300 мешканців.

У 1812-1813 роках у Кіцмані засновано парафію (спочатку як капеланію), а 1826 року освячено сучасний мурований храм під титулом Воздвиження Святого Хреста. 1906 року його було реконструйовано та розбудовано. Перед І світовою війною парафія налічувала понад 2 тисячі вірян та охоплювала понад десяток сусідніх сіл (деякі із них мали свої філіальні святині).

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: березень, 05
1777 - єпископ Холмський Антоній Окенцький проголосив костел св. Архангела Михаїла у Тартакові на Львівщині санктуарієм Матері Божої Тартаківської;
2017 - впроваджено мощі св. Йоана Павла ІІ до костелу св. Миколая у Кам'янському на Дніпропетровщині;
Наступна дата: березень, 06
1932 - колишній єпископ-помічник Львівський Владислав Бандурський помер у своєму помешканні у Вільнюсі, поховали у крипті Вільнюської архікатедри;

У 195?-1990 роках закриту святиню використовували як шкільний спортзал. У 1999-2006 роках повернений храм було відремонтовано. 4 листопада 2006 року єпископ Мар’ян Бучек від імені кардинала Мар’яна Яворського освятив повністю відновлений завдяки о. Станіславу Смольчевському SJ костел, а також парафіяльний будинок і приміщення для катехизації, які теж були повернуті та відремонтовані.

Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.