|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
59300 Кіцмань,
вул. Шевченка, 1,
+380 (3736) 231-98
Заснована не пізніше XII століття Кіцмань вперше згадується у документі 6 червня 1413 року, у 1798 році стала містом, пізніше - центром повіту. На початку 80-х років XIX століття тут проживало понад 4 тисячі мешканців, нині вона має понад 6 тисяч осіб. Із радянських часів до 2020 року місто було районним центром.
У 1812 році у Кіцмані було засновано капеланію, яку, принаймні, до 1819 року адміністрував настоятель парафії св. Архангела Михаїла у Садгорі о. Валентин Строменгер, опікуючись близько чотирма сотнями вірян. Хоча мурований костел у місті збудували та консекрували під титулом Воздвиження Святого Хреста вже 1826 року, проте навіть у першій половині 30-х років капеланію ще продовжували обслуговувати настоятелі інших парафій (о. Антоній Кунц із парафії Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
| Наступна дата: жовтень, 07 | |
| 1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
| 1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
| 1804 | - У Дедеркалах на Тернопільщині костел Знайдення Святого Хреста консекрував єпископ Ян Качковський; |
| 1826 | - новозбудований та оснащений храм св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
| 1900 | - освячено новозбудований костел у Рівному під титулом під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського; |
| 1927 | - освячено новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській на Рівненщині; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; - єпископ Стефан Вальчикевич освятив ще недобудований костел Преображення Господнього у Маневичах на Волині; |
| 1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
| 1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
| 2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
| 2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
| 2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
Лише у другій половині 30-х років XIX століття Кіцмань отримала свого капелана - о. Франциска Тихого, який прослужив тут аж до 1882 року. За цей час капеланія у другій половині 50-х років стала парафією, о. Тихий був піденсений до статусу настоятеля, а чисельність вірян зросла від 1200 осіб до понад 2600, що проживали не тільки у місті (760 вірних), але й у двох з половиною десятках сусідніх населених пунктах. У 1883-1898рр. настоятелем кіцманської парафії був о. Кароль Пельц, при якому вона отримали каплиці у Лужанах і Кучурнику (нині - Малий Кучурів), причому остання вважалась навіть філіальним костелом.
О. Пельца в Кіцмані замінив настоятель о. Йосиф Стейнбах, який прослужив тут до 1913 року та доклав зусиль щодо перебудови та розширення парафіяльного храму, що завершились 1906 року. При ньому додалась споруджена 1910 року каплиця у Ставчанах, проте відійшов до парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Заставній Кучурник із своєю каплицею 1892 року. Перед І світовою війною та впродовж неї парафією опікувався настоятель о. Станіслав Волощак,а, принаймні, від 1921 року - настоятель о. Станіслав Левицький, якого у другій половині 20-х років замінив настоятель о. Ян Курек. Протягом цього часу чисельність вірних поступово зменшувалась до двох тисяч осіб, проте дадались каплиці у Валяві (дерев'яна Пресвятої Трійці 1927 року) і Витилівці (спільно із католиками вірменського обряду).
Наприкінці 50-х років радянська влада костел у Кіцмані зачинила та послуговувалась ним як шкільним спортзалом, а в 60-х роках розібрали каплиці у Валяві і Ставчанах. Від 1990 року повернений храм римо-католики впродовж трьох років використовували спільно із греко-католиками. У 1999-2006 роках святиню було відремонтовано. 4 листопада 2006 року єпископ Мар’ян Бучек від імені кардинала Мар’яна Яворського освятив повністю відновлений завдяки о. Станіславу Смольчевському SJ костел, а також парафіяльний будинок і приміщення для катехизації, які теж були повернуті та відремонтовані.
Парафію в Кіцмані разом із ще кількома селами обслуговують дієцезіальні священники.
Головна сторінка