|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
59020 Банилів-Підгірний,
вул. Кобилянської, 90a
Банилів-Підгірний відомий в джерелах із 1428 року. До 1946 року мав назву Банила над Серетом або Молдавський Банила (щоб відрізнити від Руського Банила, розташованого північніше), а до 1963 року - Банилів. Наприкінці XVIII - на початку XIX століть сюди прибули польські переселенці, пізніше німецькі колоністи заснували присілок Августендорф. 1900 року у Молдавському Банилі проживало 4806 мешканців (2071 українців, 1374 румунів, 878 німців та 483 поляків), а в Августендорфі - 550 (515 німців, 31 українців і 4 румуни). Нині село має понад 4 тисячі осіб. До 2020 року входило до Сторожинецького району.
Римо-католики Молдавського Банила та його присілків належали до парафії Семи Скорбот Матері Божої у Красній, яка пізніше називалась Альтгутою, а нині є Старою Красношорою. В середині ХІХст. їх було до двох сотень, а на початку 80-х років цього століття - вже півтисячі. Тоді тут і постала перша святиня.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 20 | |
| 1850 | - о. Фердинанд Кан призначений першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії (від 1852 року - Тираспольської); |
| 1907 | - храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Грінталі на Донеччині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1956 | - помер у Кракові колишній єпископ-помічник Луцько-Житомирський архієпископ Михаїл Годлевський, похоронений в крипті місцевого піярського костелу; |
| 2018 | - єпископ Едвард Кава освятив нові скульптури Пресвятого Серця Ісуса, Непорочного Серця Марії і св. Антонія в костелі Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині; |
| Наступна дата: травень, 21 | |
| 1721 | - у Сєвках біля Янова Підляського помер Луцький єпископ-ординарій Йоахим Пшебендовський, похований у янівському костелі Пресвятої Трійці; |
| 1814 | - висвячений на священника у Вільнюсі (Литва) майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський; |
| 1828 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гологорах на Львівщині ; |
| 1846 | - у Миньківцях Дубенського повіту на Волині народився майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кароль Недзялковський; |
| 1910 | - єпископ Йосиф Кесслер консекрував новозбудований костел св. Єроніма в Ней-Карлсруе (Шляхове) на Миколаївщині; |
| 1997 | - єпископ Маркіян Трофим'як урочисто освятив вівтар і амвон храму св. Йоана Непомуцького у Дубні на Рівненщині; |
| 2011 | - призначений Апостольським нунцієм в Україну архієпископ Томас Галліксон; |
| 1796 | - єпископ Олександр Язловецький освятив пам'ятну таблицю о. Леону Квапішу в костелі св. Яна Непомуцького у Пулинах на Тернопільщині; |
У 1881 році у присілку Августендор Молдавського Банила було освячено під титулом св. Мартина дерев'яну каплицю, якою став пристосований приватний будинок. Наприкінці XIX століття село разом із присілками Августендорф, Кошуя, Гільча, Мега, Лаврена і Дунавець налічувало понад 1200 католиків латинського обряду. Зрозуміло, що їм потрібний був інший, значно більший храм. Проте отримали вони його лише після заснування в Августендорфі 1904 року парафіяльної експозитури, яка охопила також присілки і Давідени (нині - Давидівка) (Центр і Зруб) із громадськими каплицями у переважно польських присілках Дунавець (св. Лаврентія) і Лаврена (Матері Божої Святого Скапулярію) (не збереглись). Її стали обслуговувати австрійські оо.-тринітарії.
Завдяки зусиллям душпастирів-тринітаріїв в Августендорфі вже 1907 року було споруджено муровані костел та монастир, а 1908 року новозбудований храм консекрували під старим титулом св. Мартина. 23 листопада 1911 року австрійський уряд санкціонував заснування тут самостійної парафії, яка на той час налічувала понад 2300-2400 вірян, проте у схематизмах Львівської архідієцезії аж до 1923 року продовжувала подаватись як експозитура. Від початку утворення 1904 року і, принаймні, до 1929 року її обслуговував спочатку експозит, а потім і адміністратор о. Атаназій Зоннтаг.
У міжвоєнний період парафія в Августендорфі нараховувала понад 3 тисячі вірних, додались каплиці у вже згаданих Давіденах-Центрі і Давіденах-Зрубі. Останній тринітарій 1940 року виїхав до Німеччини, до 1946 року парафією опікувався польський о.-паллотин Вітольд Гадзєвич. Зачинений після цього радянською владою храм використовувався як спортзал та навчальні приміщення інтернату для сиріт, розташованого у монастирі. Повернули святиню 1993 року. 9 липня 1994 року костел переосвятили після ремонту під титулом Пресвятої Трійці. 24 серпня 2003 року відбулось урочисте перенесення ікони Пресвятої Трійці із Старої Красношори - колишньої материнської парафії.
Банилів-Підгірний обслуговують оо.-місіонери (згромадження Отців Місіонерів св. Вікентія де Поля) з парафії св. Рози з Ліми у Давидівці-Центр.
Головна сторінка