БАНИЛІВ-ПІДГІРНИЙ (Августендорф). Костел Пресвятої Трійці / св. Мартина (1907). Чернівецька обл., Чернівецький р-н

59020 Банилів-Підгірний

Село до 1946 року називалося Банила над Серетом або Молдавський Банила (щоб відрізнити від Руського Банила, розташованого північніше), а до 1963 року - Банилів (відоме в джерелах з 1428 року). У 1830 році німецькі колоністи заснували присілок Банилова Августендорф. Населення села - 4 тисячі мешканців.

Римо-католики Банилова та його присілків належали до парафії Семи Скорбот Матері Божої у Старій Красношорі. У 1881 році у Банилові (вірніше, у його присілку Августендор) було освячено дерев'яний храм. 1904 року тут створили парафіяльну експозитуру, яку обслуговували австрійські оо.-тринітарії. У 1907 році було споруджено муровані костел та монастир для тринітаріїв, а 1908 року храм освятили під титулом св. Мартина. 23 листопада 1911 року заснували самостійну парафію, яка у міжвоєнний період нараховувала понад 3 тисячі вірних.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 19
На цю дату відсутня інформація про важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Наступна дата: лютий, 20
1701 - інгрес до Львівської архікатедри архієпископа-митрополита Львівського Константія Зелінського;

У 194?-1993 роках закриту святиню використовували як спортзал та навчальні приміщення інтернату для сиріт, розташованого у монастирі. 9 липня 1994 року костел освятили після ремонту.

Банилів-Підгірний обслуговують оо.-місіонери (згромадження Отців Місіонерів св. Вікентія де Поля) з парафії св. Рози з Ліми у Давидівці.


Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.