БУДЕНЕЦЬ. Каплиця Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії (1891). Чернівецька обл., Чернівецький р-н

59030 Буденець

Перша згадка про поселення на лівій притоці Малого Серету Будей датується у молдавському літописі 18 жовтня 1435 року. 1900 року тут проживало 1071 мешканців, у тому числі 954 румунів, 85 німців і 30 українців, нині село має понад 1300 осіб переважно румунського етнічного походження. До 2020 року входило до Сторожинецького району.

Католики латинського обряду села (німці, а також родина місцевих землевласників Волчинських) спочатку належали до парафії Семи Скорбот Матері Божої у Красній, яка пізніше називалась Альтгутою, а нині є Старою Красношорою. В середині XIX століття їх було лише два десятки. Від 1862 року у схематизмах Львівської архідієцезії згадується якась громадська каплиця в Буденці, в якій іноді проводились богослужіння.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 20
1850	- о. Фердинанд Кан призначений першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії (від 1852 року - Тираспольської);
1907	- храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Грінталі на Донеччині консекрував єпископ Йосиф Кесслер;
1956	- помер у Кракові колишній єпископ-помічник Луцько-Житомирський архієпископ Михаїл Годлевський, похоронений в крипті місцевого піярського костелу;
2018	- єпископ Едвард Кава освятив нові скульптури Пресвятого Серця Ісуса, Непорочного Серця Марії і св. Антонія в костелі Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині;
Наступна дата: травень, 21
1721	- у Сєвках біля Янова Підляського помер Луцький єпископ-ординарій Йоахим Пшебендовський, похований у янівському костелі Пресвятої Трійці;
1814	- висвячений на священника у Вільнюсі (Литва) майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський;
1828	- архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гологорах на Львівщині ;
1846	- у Миньківцях Дубенського повіту на Волині народився майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кароль Недзялковський;
1910	- єпископ Йосиф Кесслер консекрував новозбудований костел св. Єроніма в Ней-Карлсруе (Шляхове) на Миколаївщині;
1997	- єпископ Маркіян Трофим'як урочисто освятив вівтар і амвон храму св. Йоана Непомуцького у Дубні на Рівненщині;
2011	- призначений Апостольським нунцієм в Україну архієпископ Томас Галліксон;
1796	- єпископ Олександр Язловецький освятив пам'ятну таблицю о. Леону Квапішу в костелі св. Яна Непомуцького у Пулинах на Тернопільщині;

Із 70-х років XIXст. спільнота римо-католиків Буденця, чисельність якої зросла до семи десятків, перейшла до новоствореної капеланії (пізніше - парафії св. Анни) у Сторожинці. І вже згадану каплицю схематизми стали подавати у її складі, але лише до 1881 року. А вперше наступна громадська каплиця у селі згадується 1892 року, як мурована та освячена 1891 року коштом баронеси Марії Мартини де Петріно, дружини власника (від 1854-1856 років) місцевого маєтку Олександра Фрайгерра де Петріно. Румунський шляхтич грецького (чи вірменського?) походження Олександр безумовно був православним (і хоронив його після смерті 1899 року православний священник, майбутній митрополит Буковини і Далмації о. Володимир Репта), проте його дружина Марія, швидше за все, мала німецьке католицьке походження. Звідси і турбота про місцеву німецьку католицьку спільноту, для якої і було споруджено храм, що замінив першу каплицю (можливо, у період 1881-1891 років була повністю перебудована стара каплиця).

Джерело фотознімка: januszgnat.smugmug.com

Окрім того, буденецька каплиця також виконувала функцію родинної усипальниці, де першою упокоїлась саме її фундаторка 1895 року, а 1899 року тут поховали теж і Олександра (пізніше - ще й інших членів сім'ї). Ймовірно, що храм був присвячений Успінню Пресвятої Діви Марії (принаймні, тут регулярно проводили святкові богослужіння саме 15 серпня). У другому - та першій половині третього десятиліть XX століття чисельність вірян становила близько восьми десятків, проте пізніше суттєво зменшилась, оскільки німці-католики під тиском румунської влади стали покидати село. В результаті, перед ІІсв. війною в каплиці лише раз на рік (15 серпня) відправляли Месу.

У 1994 році святиню у Буденці повернули католикам латинського обряду після десятиліть її занедбання, і в серпні цього ж року у ній після ремонту відправили перше богослужіння. Проте для небагатьох місцевих вірян Меси тут проводяться лише раз на місяць в період від травня по жовтень.