|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
59024 Чудей,
вул. Карпатська, 207
Вперше Чудей згадується 18 червня 1646 року, а також у 1658р. та 15 серпня 1707 року. В 1793р. на його окраїні, названій Нойхютте, збудували фабрику з виробництва скла, яка проіснувала до 1890 року, у 1880р. запрацювала цегельна фабрика. 1900 року у Чудині проживало 2594 мешканців, у тому числі 806 німців і 17 поляків, 1944 року - 1624, нині - понад 5200 осіб. У радянські часи село від 1946 року називалось Межиріччям. До 2020 року входило до Сторожинецького району.
Католики латинського обряду Чудина, чисельність яких в 50-х - 60-х роках ХІХ століття становила від двох до трьох сотень вірних (у самому селі та в Нейгуті), належали до парафії Семи Скорбот Пресвятої Діви Марії у Старій Красношорі. Саме тоді у селі і було збудовано першу святиню.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 20 | |
| 1850 | - о. Фердинанд Кан призначений першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії (від 1852 року - Тираспольської); |
| 1907 | - храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Грінталі на Донеччині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1956 | - помер у Кракові колишній єпископ-помічник Луцько-Житомирський архієпископ Михаїл Годлевський, похоронений в крипті місцевого піярського костелу; |
| 2018 | - єпископ Едвард Кава освятив нові скульптури Пресвятого Серця Ісуса, Непорочного Серця Марії і св. Антонія в костелі Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині; |
| Наступна дата: травень, 21 | |
| 1721 | - у Сєвках біля Янова Підляського помер Луцький єпископ-ординарій Йоахим Пшебендовський, похований у янівському костелі Пресвятої Трійці; |
| 1814 | - висвячений на священника у Вільнюсі (Литва) майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський; |
| 1828 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гологорах на Львівщині ; |
| 1846 | - у Миньківцях Дубенського повіту на Волині народився майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кароль Недзялковський; |
| 1910 | - єпископ Йосиф Кесслер консекрував новозбудований костел св. Єроніма в Ней-Карлсруе (Шляхове) на Миколаївщині; |
| 1997 | - єпископ Маркіян Трофим'як урочисто освятив вівтар і амвон храму св. Йоана Непомуцького у Дубні на Рівненщині; |
| 2011 | - призначений Апостольським нунцієм в Україну архієпископ Томас Галліксон; |
| 1796 | - єпископ Олександр Язловецький освятив пам'ятну таблицю о. Леону Квапішу в костелі св. Яна Непомуцького у Пулинах на Тернопільщині; |
Схематизми Львівської архідієцезії згадують громадську каплицю у Чудині, починаючи, принаймні, із 1875 року, та від 1908 року датують її спорудження 1867 роком (за іншою інформацією, її будівництво датують 1858 роком). Це був невеликий дерев'яний храм, споруджений коштом місцевих вірян (переважно німців, а також поляків), в якому душпастирі Красної чи Альтгути, як тоді називали Стару Красношору, звершували богослужіння кожної другої неділі місяця. Наприкінці століття сам Чудин нараховував понад три з половиною сотні вірян, а його присілок Нойхютте - понад чотири з половиною римо-католиків, а перед І світовою війною разом із присілком - понад тисячу осіб.
Досить численні католики латинського обряду Чудина та Нойхютте в церковні свята, а також задля таїнств хрещення чи шлюбу змушені були долати десяток кілометрів до парафіяльного костелу. А у випадку смерті їм доводилось самотужки кінним екіпажем привозити і відвозити священника (якщо ж не мали коней, то їх доводилось орендувати). Тому на початку 30-х років вони вирішили збудувати свій храм та заснувати тут свою парафію. Досить великий мурований костел вони збудували своїм коштом вже у 1933-1935 роках, а 1935 року тут формально постала самостійна парафія, до якої приєднали ще кілька сусідніх сіл із материнської парафії. Проте парафіяни до 1940 року так і не отримали свого душпастиря (його обов'язки продовжував виконувати священник із Альтгути, який доїжджав сюди лише у певні дні).
А після того, як 1940 року радянська влада за угодою із гітлерівською Німеччиною репатріювала німців, що становили переважну більшість вірян, костел було зачинено. Згодом у ньому облаштували деревообробний цех, який працював ще, принаймні, 2014 року. 24 липня 2019 року на його відкритій території загорілись відходи виробництва. Хоча пожежу ліквідували, проте вона пошкодила стіну та покрівлю цеху. 2 лютого 2022 року на аукціоні невдало намагались продати цех та його територію.
Головна сторінка