|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
59023 Стара Красношора,
www: krasnoszora.wordpress.com
У 1793р. перша група чесько-німецьких колоністів поселилась на теренах Красної (Путної). Пізніше до них приєднались інші чесько-німецькі переселенці, а також польські та словацькі колоністи. З часом запрацював скляний завод, а поселення 1875 року офіційно назвали Альтгутою (вживалась також назва Стара Гута). У 1869р. тут проживало 783 мешканців, 1880 року - 893, 1900 року - 1216, 1940 року - 1724 (90% - німці, які того ж року майже повністю виїхали до Німеччини), нині - близько 750 осіб. У румунські часи село стало Старою Красношорою, до 2020 року входило до Сторожинецького району.
Вже 1810 року тут заснували римсько-католицьке кладовище (збереглось донині), а 27 червня 1811 року було утворено душпастирський осередок, яким опікувався священник із дуже далекої парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Качиці, що нині належить Румунії. І лише 1812 року завершили будівництво дерев'яної каплиці.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 08 | |
| 1724 | - коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині; |
| 1824 | - костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко; |
| 1829 | - костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський; |
| 1853 | - архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині; |
| 1860 | - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського; |
| 1885 | - освячено новозбудований костел Матері Божої Святого Розарію у Молодії на Буковині; |
| 1901 | - новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський; |
| 1909 | - освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині; |
| 1911 | - помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі; |
| 1930 | - новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек; |
| 1931 | - освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині; |
| 1995 | - храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій; |
| 2001 | - повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії); |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2013 | - єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2014 | - освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 2021 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині; |
| Наступна дата: вересень, 09 | |
| 1923 | - єпископ Кароль Фішер освятив на Львівщині перенесений до Вацевичів (від 1945р. - Залужани) липовецький дерев'яний костелик Благовіщення Пресвятої Діви Марії; |
| 2001 | - в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині кардинал Мар'ян Яворський коронував образ Матері Божої Стрийської короною, освяченою у Львові 26 червня 2001 року Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ; |
У 1820 році в Альтгуті Красної Путної нарешті оселився на постійно душпастир, саме цим роком слід датувати утворення тут капеланії та початок ведення парафіяльних записів. А 1836 року капеланію піднесли до рангу парафії та одночасно розпочали спорудження великого мурованого костелу, яке внаслідок фінансових труднощів тривало 21 рік. Втім, за іншою інформацією, святиню збудували, в основному, у 1834-1836 роках, а ці два десятиліття відбувались її оздоблення та оснащення перед консекрацією, яку здійснили 1857 року під титулом Матері Божої Скорботної. На той час парафія під назвою Красна, охоплюючи додатково півтори десятки сусідніх населених пунктів, мала понад 1900 вірян. В схематизмах Львівської архідієцезії вона подається як Альтгута лише після 1875 року, коли було офіційно визнано цю назву, а 1884 року вперше вжито титул Семи Скорбот Матері Божої.
Від 1876 року альтгутівською парафією опікувався о. Валерій Веселовський, якого у 1889-1890рр. замінив о. Валентин Пухала, а від 1905 року до, принаймні, І світової війни настоятелем був о. Ян Мосціський. За весь цей час чисельність вірян збільшилась від 2025 до 3277 осіб, а парафія мала філіальні святині в Августендорфі (нині - Банилів-Підгірний) до його виокремлення у 1904-1911 роках в самостійну парафію, Верхніх Петрівцях, Чудині (нині - Чудей) та навіть до 1864 року у Сторожинці. Були також каплиці на хуторах Дунавець та Лаврен(к)а, які нині є частиною Банилова-Підгірного.
За радянської влади храм не закрили, протягом 1970-1989 років сюди доїжджав о. Франциск Краєвський із Чернівців, а ключі від костелу зберіга Рудольф Дроздек. У 1990 році святиню відремонтували. 1995 року було викуплено колишній парафіяльний будинок, в якому раніше містилось поштове відділення, а в 1996 році його частвово відремонтували. На жаль, пожежа у січні 2000 року залишила від цього будинку лише чотири стіни. У 2020-2021рр. поблизу села на горі Вежа збудували капличку св. Флоріана.
Парафію у Старій Красношорі від 1991 року обслуговували місіонери-вікентійці (згромадження Отців Місіонерів св. Вікентія де Поля) із парафії св. Анни у Сторожинці, нині тут служать дієцезіальні священники.
Головна сторінка