 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
59023 Стара Красношора,
www: krasnoszora.wordpress.com
У 1793р. перша група чесько-німецьких колоністів поселилась на теренах Красної (Путної). Пізніше до них приєднались інші чесько-німецькі переселенці, а також польські та словацькі колоністи. З часом запрацював скляний завод, а поселення 1875 року офіційно назвали Альтгутою (вживалась також назва Стара Гута). У 1869р. тут проживало 783 мешканців, 1880 року - 893, 1900 року - 1216, 1940 року - 1724 (90% - німці, які того ж року майже повністю виїхали до Німеччини), нині - близько 750 осіб. У румунські часи село стало Старою Красношорою, потім входило до Сторожинецького району, а від 2020 року - до Чернівецького.
Вже 1810 року тут заснували римсько-католицьке кладовище (збереглось донині), а 27 червня 1811 року було утворено душпастирський осередок, яким опікувався священник із дуже далекої парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Качиці, що нині належить Румунії. І лише 1812 року завершили будівництво дерев'яної каплиці.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1896 | - костел св. Мартина, єпископа у Піщаному Броді (Шпейєрі) на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Антон Церр; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
| Następna data: październik, 07 | |
| 1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
| 1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
| 1826 | - новозбудований та оснащений костел св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
| 1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
| 2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
| 2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
| 2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
У 1820 році в Альтгуті Красної Путної нарешті оселився на постійно душпастир, саме цим роком слід датувати утворення тут капеланії та початок ведення парафіяльних записів. А 1836 року капеланію піднесли до рангу парафії та одночасно розпочали спорудження великого мурованого костелу, яке внаслідок фінансових труднощів тривало 21 рік. Втім, за іншою інформацією, святиню збудували, в основному, у 1834-1836 роках, а ці два десятиліття відбувались її оздоблення та оснащення перед консекрацією, яку здійснили 1857 року під титулом Матері Божої Скорботної. На той час парафія під назвою Красна, охоплюючи додатково півтори десятки сусідніх населених пунктів, мала понад 1900 вірян. В схематизмах Львівської архідієцезії вона подається як Альтгута лише після 1875 року, коли було офіційно визнано цю назву, а 1884 року вперше вжито титул Семи Скорбот Матері Божої.
Від 1876 року альтгутівською парафією опікувався о. Валерій Веселовський, якого у 1889-1890рр. замінив о. Валентин Пухала, а від 1905 року до, принаймні, І світової війни настоятелем був о. Ян Мосціський. За весь цей час чисельність вірян збільшилась від 2025 до 3277 осіб, а парафія мала філіальні святині в Августендорфі (нині - Банилів-Підгірний) до його виокремлення у 1904-1911 роках в самостійну парафію, Верхніх Петрівцях, Чудині (нині - Чудей) та навіть до 1864 року у Сторожинці. Були також каплиці на хуторах Дунавець та Лаврен(к)а, які нині є частиною Банилова-Підгірного.
За радянської влади храм не закрили, протягом 1970-1989 років сюди доїжджав о. Франциск Краєвський із Чернівців, а ключі від костелу зберіга Рудольф Дроздек. У 1990 році святиню відремонтували. 1995 року було викуплено колишній парафіяльний будинок, в якому раніше містилось поштове відділення, а в 1996 році його частвово відремонтували. На жаль, пожежа у січні 2000 року залишила від цього будинку лише чотири стіни.
Парафію у Старій Красношорі від 1991 року обслуговували місіонери-вікентійці (згромадження Отців Місіонерів св. Вікентія де Поля) із парафії св. Анни у Сторожинці, нині тут служать дієцезіальні священники.
