ПЕТРІВЦІ - Нижні. Костел Преображення Господнього та св. Йоана Павла ІІ (2008 - 2011). Чернівецька обл., Чернівецький р-н

59035 Нижні Петрівці,
вул. Йоана Павла II, 18,
f.b.: dolne.piotrowce

Верхні і Нижні Петрівці вперше згадуються 11 липня 1610 року, раніше вони вважались одним поселенням під назвою Petroutz. 1900 року тут проживало 3704 мешканців, у тому числі 3341 румунів, 656 поляків і 300 німців, 1930 року - 2771 (зокрема, румунів 81,12%, поляків 11,91%), нині ж у Верхніх Петрівцях проживає понад 3700 мешканців, а в Нижніх - 3000.

З 1803 року у Петрівцях селились гуралі-католики з Чадецького округу в Словаччині на кордоні з Польщею та Чехією, які і склали ядро спільноти католиків латинського обряду. А місцеві римо-католики, чисельність яких у середині ХІХ століття становила лише півсотні, а перед І світовою війною зросла до трьох сотень вірних, належали до парафії Семи Скорбот Пресвятої Діви Марії у Старій Красношорі.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 04
1803 - о. Ігнатій Треттер освятив новоспоруджений храм Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1846 - у Львівській катедрі з рук Львівського архієпископа вірменського обряду Самуеля Стефановича єпископські свячення отримав призначений на посаду Перемишльського єпископа о. Франциск Вежхлейський, майбутній митрополит Львівський;
1887 - костел cвв. Апп. Петра і Павла у Степовому (Карлсруе) на Миколаївщині консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр;
1894 - освячено костел бл. Кінги у Стебнику на Львівщині;
1986 - освячено новоспоруджену каплицю св. Франциска у Вінниці;
1987 - о. Йосиф Легович звершив першу післявоєнну Месу у поверненому костелі св. Миколая у Пнікуті на Львівщині;
1998 - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований храм cв. Владислава у Бедриківцях на Хмельниччині;
2003 - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений розпис костелу св. Архангела Михаїла у Чернівцях-Садгорі;
- єпископ Мар'ян Бучек освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині;
2005 - єпископ Станіслав Падевський освятив новозбудовану каплицю св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії у Макіївці на Донеччині;
2013 - о. Владислав Лізун освятив відновлену протягом останніх 6 місяців каплицю Христа Розіп'ятого в костелі cв. Антонія Падуанського у Львові;
2014 - єпископ Антал Майнек консекрував костел св. Франциска у Мукачеві на Закарпатті;
- єпископ Ян Пурвінський освятив каплицю св. Агнеси у Соколові на Житомирщині;
2015 - єпископ Леон Дубравський освятив наріжний камінь храму св. Франциска в Андрійківцях на Хмельниччині;
- архієпископ Петро Мальчук освятив наріжний камінь майбутнього костелу св. Терези від Немовляти Ісуса в Ірпині біля Києва;
2020 - єпископ Віталій Кривицький освятив відновлений храм св. Терези від Немовляти Ісуса і нову Хресну дорогу у Кам'яному Броді на Житомирщині;
Наступна дата: жовтень, 05
1856 - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький;
1990 - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині;
2008 - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині;
2013 - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2015 - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму;
2017 - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький;
2019 - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині;
- єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;

У 1919-1922 роках у присілку Аршиця Нижніх Петрівців було збудовано дерев'яний костел Преображення Господнього, який освятили 1924 року. Храм не був зачиненим навіть у радянські часи. Від грудня 1993 року місцевих вірян обслуговували ченці із згромадження Отців-Місіонерів св. Вікентія де Поля з парафії св. Анни у Сторожинці, працювали тут також черниці із згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія де Поля. У 2000-х роках своє служіння у Нижніх Петрівцях розпочав о. Адам Божек із гірської частини Польщі.

У 2008 році завдяки зусиллям нового душпастиря, фінансовій допомозі з Польщі та праці вірних у Нижніх Петрівцях розпочали спорудження мурованого костелу навколо старого, дерев'яного, яким продовжували послуговуватись. Фактично, 2010 року святиню вже було збудовано, проте ще рік-два продовжувалось її оздоблення та оснащення. 15 жовтня 2011 року архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував новозбудований костел під титулом Преображення Господнього та св. Йоана Павла ІІ, а 1 травня 2013 року освятив парафіяльний будинок, споруджений теж завдяки зусиллям о. Адама Божека, парафіян та матеріальній допомозі з Польщі (гірників з Битомя).

Про вшанування пам'яті св. Йоана Павла ІІ у Нижніх Петрівцях свідчать не тільки присвята цьому святому храму, але й пам'ятник йому, встановлений поряд завдяки байкерам з Польщі, та навіть назва вулиця, на якій стоїть костел. 22 жовтня 2011 року єпископ Едвард Кава очолив урочистість з нагоди десятиліття нової святині, а 6 серпня 2024 року урочисте богослужіння на відзначення сторіччя парафії очолив єпископ Мар'ян Бучек.

Ще 14 червня 2020 року Нижні Петрівці за участю єпископа Кави попрощалась з о. Адамом Божеком, який повернувся в Польщу. Парафію продовжують обслуговувати дієцезіальні священники.


Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.