59035 Нижні Петрівці
Верхні і Нижні Петрівці вперше згадуються 11 липня 1610 року, раніше вони вважались одним поселенням під назвою Petroutz. 1900 року тут проживало 3704 мешканців, у тому числі 3341 румунів, 656 поляків і 300 німців, 1930 року - 2771 (зокрема, румунів 81,12%, поляків 11,91%), нині ж у Верхніх Петрівцях проживає понад 3700 мешканців, а в Нижніх - 3000.
З 1803 року у Петрівцях селились гуралі-католики з Чадецького округу в Словаччині на кордоні з Польщею та Чехією, які і склали ядро спільноти католиків латинського обряду. А місцеві римо-католики, чисельність яких у середині ХІХ століття становила лише півсотні, а перед І світовою війною зросла до трьох сотень вірних, належали до парафії Семи Скорбот Пресвятої Діви Марії у Старій Красношорі.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: травень, 13 | |
1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
Наступна дата: травень, 14 | |
1911 | - єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
1974 | - у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
2016 | - єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи; |
2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької; |
У присілку Аршиця Нижніх Петрівців гуралі осіли на початку другого лесятиліття ХХ століття. У 1922 році тут на земельній ділянці, подарованій Людвіком Вавричем, який до 1955 року був костельним, збудували дерев'яний храм, який почали споруджувати ще 1919 року. Цього ж, 1922 року постав також католицький цвинтар, земельну ділянку для нього пожертвував Мацей Шук (раніше католиків ховали на православному кладовищі). Освятили новоспоруджений костел після достатнього його спорядження 1924 року під титулом Преображення Господнього. У радянські часи святиню не закривали, а ключі від неї зберігала родина Маліцьких (вірні молились у ній без священника).
У 1990 році у Нижніх Петрівцях розпочав душпастирство о. Анатолій Шпак, якого у жовтні 1991 року замінив о.-вікентієць Станіслав Ірісік (проживали вони в парафії Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях). А від грудня 1993 року обслуговування Нижніх Петрівців перейшло до ченців із згромадження Отців-Місіонерів св. Вікентія де Поля з парафії св. Анни у Сторожинці, місцевими вірянами опікувались також черниці із згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія де Поля.
У 2008-2011 роках у Нижніх Петрівцях замість дерев'яного храму на його місці збудували мурований костел, який консекрували під титулом Преображення Господнього та св. Йоана Павла ІІ.