СТОРОЖИНЕЦЬ. Костел св. Анни (1853 - 1857). Чернівецька обл., Чернівецький р-н

59000 Сторожинець,
вул. Шевченка, 30,
+380 (3735) 244-65

Сторожинець - одне із найстаріших міст Північної Буковини (перша писемна згадка про нього датується 18 лютого 1448 року). На березі стрімкого Серету стояв сторожовий пост древніх русичів - звідси і назва поселення. Від 1854 року вважалось містечком, а 21 травня 1904 року стало містом. Із 1940 року є центром району. Його населення нині перевищує 14 тисяч мешканців.

У 1794 році у Сторожинці збудували дерев'яний костел, а в 1853-1857 роках було споруджено мурований храм св. Анни на кошти Г. Флондора, о. І. Барти та парафіян. 1864 року у Сторожинці заснували капеланію. У 1880 році святиню було розширено, і 1905 року її освятив архієпископ Йосиф Вебер. Перед І світовою війною чисельність місцевих парафіян сягала трьох тисяч, а 1929 року їх вже було майже чотири тисячі.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 16
1785 - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри;
1930 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині консекрував Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич;
1934 - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині;
1995 - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині;
2004 - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію;
2007 - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії;
2014 - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії;
- освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині;
Наступна дата: липень, 17
1864 - висвячений на священника у Перемишльській катедрі єпископом-ординарієм Антонієм Монастирським майбутній єпископ Йосиф Пельчар, майбутній ординарій Перемишльський та святий;
1910 - освячено костел св. Олексія у Жмеринці на Вінничині;
1965 - в селі Слобода-Рашково (Молдова) народився майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук;
1990 - єпископ Мар'ян Яворський освятив повернений костел Станіслава єп. мч. у Тарноруді на Тернопільщині;
1994 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Долині на Івано-Франківщині після відновлення розпису всередині будівлі;
1999 - архієпископ Мар'ян Яворський та єпископ Курт Кренн (Санкт-Пельтен) за участю єпископа Маркіяна Трофим'яка консекрували костел бл. Якова Стрепи у Галичі на Івано-Франківщині;
2005 - архієпископ Мар'ян Яворський у Городку на Львівщині освятив пам'ятну таблицю, встановлену на честь повернення до культу костелу Воздвиження Святого Хреста;
2014 - єпископ Мар'ян Бучек передав костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Розарію у Першотравенську на Житомирщині реліквії св. Шарбеля;

У 1962 році радянська влада відібрала храм, розмістивши у ньому склад меблів та взуття. У 80-х роках колишній костел після ремонту став концертним залом. І лише у березні 1990 року колишній храм повернули вірянам, причому у хорошому стані. 27 березня цього ж року у костелі відбулись перша Меса та його освячення. Церкві віддали також частину парафіяльного будинку.

Парафію обслуговують місіонери-вікентійці (згромадження Отців Місіонерів св. Вікентія де Поля), працюють також черниці-шаритки із згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія де Поля.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.