ДОНЕЦЬК (Юзівка, Сталін, Сталіно). Костел св. Йосифа Ремісника (2006). Донецька обл., міста

83004 Донецьк,
вул. Артема, 191,
+380 (622) 57-78-74,
f.b.: 1727394587474018

На території сучасного Донецька запорізькі козаки у XVIIст. та донські козаки наприкінці XVIIIст. заснували слободи, зокрема, Олександрівку, перша згадка про яку датується 1779 роком. Саме біля неї 1841 року з'явились три перші вугільні шахти, а промисловий видобуток вугілля почався у 60-х роках. Разом з будівництвом шахт та металургійного заводу, які розпочав засновник «Новоросійського товариства кам'яновугільного, залізного та рейкового виробництв» валлієць Джон Юз, влітку 1869 року на місці села Олександрівка виникла Юзівка. У травні 1917 року отримала статус міста, у 1924р. її перейменували на Сталін, 1929 року - на Сталіно, яке 1932 року стало обласним центром. 1961 року місто отримало назву - Донецьк. Населення - понад 900 тисяч мешканців.

Серед технічного персоналу, який обслуговував започатковане у Юзівці виробництво, було багато римо-католиків, які належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Маріуполі. 1892 року на кошти вже згаданого «Новоросійського товариства» у Юзівці збудували муровану святиню св. Йосифа, яку схематизми Тираспільської дієцезії називають молитовним домом.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 29
1774 - костел Пресвятої Трійці у Янові на Львівщині консекрував архієпископ Вацлав Сераковський;
- консекровано костел св. Якова Ап. у Краковці на Львівщині;
1845 - єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Михайло Пивницький помер у Житомирі, де і був похований;
1982 - висвячений на священника Веронським єпископом Джузеппе Амарі майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті;
1983 - священничі свячення з рук кардинала Юліанcа Ваіводса у Ризі (Латвія) отримав майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Леон Дубравський;
1993 - костел Воздвиження Святого Хреста у Миньківцях на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
- повернену каплицю св. Варвари у Клесові на Рівненщині освятив єпископ Маркіян Трофим’як;
2011 - єпископ-помічник Львівський Леон Малий вмурував наріжний камінь Благодійного центру бл. с. Марти Вєцкої в Снятині на Івано-Франківщині;
2014 - інгрес до Харківської катедри ординарія Харківсько-Запорізького єпископа Станіслава Широкорадюка;
2016 - єпископ Леон Малий освятив скульптури Богородиці з малим Ісусом та Йосифа на відновленому бульварі перед костелом Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві на Львівщині;
Наступна дата: травень, 30
1908 - костел св. Йосифа у Кучургані на Одещині консекрував єпископ Тираспільський Йосиф Кесслер;
1910 - костел Вознесіння Ісуса Христа у Красному на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Йосиф Кесслер;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький у Глиницях на Львівщині впровадив до каплиці Вознесіння Ісуса Христа реліквії св. Йоана Павла ІІ та освятив його образ;

Не пізніше 1912 року у Юзівці було засновано самостійну парафію, яка охопила понад десяток сусідніх селищ, копалень і заводів. Обслуговував її курат (настоятель?) о. Матвій Валюліс, якого у 1916-1917 роках замінив адміністратор о. Владислав Потоцький. Парафія тоді нараховувала майже 1900 вірних. Ймовірно, що колишня римсько-католицька святиня у Донецьку була повністю знищена радянською владою.

Тому у першій половині першого десятиліття ХХІ століття у Донецьку було споруджено мурований костел. Вже 23 грудня 2003 року перший єпископ Харківсько-Запорізький Станіслав Падевський OFM Cap звершив у ньому богослужіння, 15 жовтня 2006 року консекрував оснащений храм, а 17 листопада 2007 року освятив у ньому орган. 20 листопада 2011 року наступний Харківсько-Запорізький єпископ Мар'ян Бучек освятив скульптуру Христа Царя перед костелом.

Парафію обслуговують оо.-христосівці (товариство Христове для Закордонної Полонії), працюють також черниці-урсулинки (згромадження Сестер Урсулинок Серця Ісуса Умираючого).

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ












Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.