МАРІУПОЛЬ (Домаха, Павловськ, Жданов). Колишній костел Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії (1854 - 1860). Донецька обл., міста

8754? Маріуполь,
кут вулиць Торгової
та Італійської

Перше стаціонарне поселення хліборобів на території Маріуполя постало у IX—X століттях і називалося Адамаха. Сучасне поселення в гирлі Кальміусу засновано на початку XVIст. запорізькими козаками як вартовий пост Домаха для захисту зимівників, промислів і шляхів сполучення від нападів кримських татар. Згодом Домаха перетворився на городище, а потім - на фортецю. У 1734 році перебудована й укріплена фортеця Домаха офіційно стала центром Кальміуської паланки (козацького військового округу) Запорізької Січі. У 1778 році поблизу заклали повітове місто Павловськ, яке 1779 року отримало назву Маріанополь чи Маріу-Поль. 1780 року місто остаточно перейменоване в Маріуполь. У 1948-1989 роках називалось Жданов. Населення - понад 440 тисяч мешканців.

Імператорський дозвіл на спорудження римсько-католицького храму у Маріуполі було отримано 15 листопада 1853 року. Його будівництво розпочалось весною 1854 року на куті вулиць Торгової та Італійської на гроші, зібрані серед католиків- італійців (10 000 франків пожертвував також італійський король Віктор-Емануїл). 18 жовтня 1860 року новоспоруджений костел консекрував єпископ В. Ліпський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 14
1824 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський о. Франциск Піштек висвячений на єпископа у празькому костелі св. Яна Непомуки Празьким архієпископом Вацлавом Хлумчанським;
1899 - помер у резиденції в Санкт-Петербурзі колишній ординарій Луцько-Житомирський Симон Козловський, митрополит-архієпископ Могильовський; похований на Виборзькому кладовищі;
2016 - у Львові на Сихові єпископ-помічник Катовіцької дієцезії (Польща) Адам Водарчик освятив приміщення житлові священників та катехитичні у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі св. Архангела Михаїла;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до костелу Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині мощі бл. Якова Стрепи;
Наступна дата: листопад, 15
1591 - храм св. Анни у Сусідовичах на Львівщині консекрував архієпископ Я. Соліковський;
1682 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ Холмський Станіслав Сьвєнціцький;
1942 - майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Ян Ольшанський висвячений на священника у Львові у семінарійному костелі архієпископом Болеславом Твардовським;
2000 - архієпископ М. Яворський освятив тимчасову каплицю, прибудовану до поверненого костелу св. Якова Ап. у Краковці на Львівщині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлену каплицю Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький інтронізував мощі св. Йоана Павла ІІ та освятив бічний вівтар Божого Милосердя в костелі Христа Царя в Івано-Франківську;

У радянські часи святиню зруйнували, на її місці знаходиться будинок дитячого садку. Уціліли лише окремі церковні предмети, які перед знищенням костелу помістили у маріупольський музей. Нині місцеві римо-католики послуговуються каплицею Матері Божої Ченстоховської оо.-паулінів та будують новий храм.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми