84500 Бахмут,
вул. Соборна, 8,
+380 (6274) 229-78
Розповсюджена версія про заснування Бахмута у 1571 році не відповідає дійсності. Острог на річці Бахмут збудували слобідські козаки у 1703 році, перший його опис складено 1704 року, а наприкінці цього століття він вже вважався містом. У 1924 році Бахмут перейменували на Артемівськ на честь революціонера-більшовика Артема (Ф. Сергєєва). Нині - місто обласного значення та районний центр. У лютому 2016 року йому повернули стару назву Бахмут. Населення - близько 80 тисяч мешканців.
Місцеві римо-католики (в основному - переселенці з Європи та західної частини Російської імперії) вже 1865 року придбали дерев'яний будинок, в якому облаштували молитовний дім (каплицю). До 1876-1877 років бахмутську парафію, чисельністю понад 1100 вірних, адміністрував о. Конрад Легович, якого замінив о. Валентин Шамотульський. У 1899-1903 роках адміністратор о. Болеслав Анджейкович обслуговував Бахмут та майже два десятки навколишніх населених пунктів, копалень і заводів, у тому числі Луганськ, Горлівку і Кадіївку.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: kwiecień, 20 | |
| 2019 | - в Кольчугині у Криму біля костелу Успіння Пресвятої Діви Марії відкрили лапідарій німецьких надгробних плит з неіснуючих нині кладовищ; |
| Następna data: kwiecień, 21 | |
| 1405 | - частину Львівської катедри освятив єпископ Матей з Перемишля; |
| 1639 | - храм св. Мартина у Новому Місті на Львівщині та вівтарі освятив єпископ Я. Замойський; |
| 1731 | - єпископ-ординарій Луцький Стефан Рупневський помер у Торчині, його поховано в єзуїтському костелі свв. Ап. Петра і Павла у Кракові; |
| 1990 | - освятили повернений костел cв. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 1992 | - повернений костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині освятив єпископ Маркіян Трофим'як; |
Завдяки його зусиллям у 1902-1903 роках у Бахмуті на кошти парафіян було збудовано сучасний мурований храм, який тоді отримав титул Успіння Пресвятої Діви Марії. Принаймні, у 1912-1917 роках місцеву парафію, що нараховувала до 3200 вірних, ослуговував куратор (настоятель?) о. Гергій Класс. До неї, окрім інших населених пунктів, належала Константинівка з мурованою 1910 року філіальною святинею. З приходом радянської влади костел закрили та використовували його не за культовим призначенням.
9 квітня 2005 року в Артемівську відбулась офіційна передача Церкві будівлі колишнього католицького храму. Це стало можливим завдяки клопотанням настоятеля з Макіївки о. Ярослава Вишневського, допомозі генерального директора спільного польсько-українського підприємства 'Меблева фабрика 'Форте'' Петра Нечипоровіча та голови Товариства польської культури Донбаса Ришарда Зелинського. Під час богослужіння єпископ Станіслав Падевський OFM Cap освятив повернений у стані руїни костел під титулом Богородиці Цариці Святого Розарію. Нині продовжується ремонт святині.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники.
Kościoły i kaplice Ukrainy