КРИВИЙ РІГ. Костел Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії (2000 - 2007). Дніпропетровська обл., Криворізький р-н

50023 Кривий Ріг,
вул. Вернадського, 65,
+380 (564) 72-15-02,
www: k.r.saletyni.org,
f.b.: 100049563107162

Заселення цих земель козаками розпочалось у XVII столітті. 1734 року Кривий Ріг згадується серед сіл Інгульської паланки, а 1771 рок тут розташувалась Ставка Коша Запорізької Січі. 8 травня 1775 року вперше згадується в офіційних документах (в «Розписі заснованих поштових станцій по річці Інгулець від Кременчука до Херсона»). Після ліквідації 1857 року військових поселень його переведено до розряду державних сіл, став центром Криворізької волості Херсонського повіту Херсонської губернії. У 1881 року у Кривому Розі почався розвиток гірничо-металургійної промисловості. 26 лютого 1919 року утворено Криворізький повіт з 30 волостями, який увійшов до складу Катеринославської губернії. Кривий Ріг отримав статус міста. Нині - це найбільше місто України, яке не є обласним центром. Населення - понад 624 тисячі мешканців.

Першими римо-католиками у Кривому Розі були інженерно-технічні працівники гірничо-металургійних підприємств з Польщі та Німеччини. Наприкінці ХІХ століття було придбано у місцевого поміщика Харченка великий будинок (у Центрально-міському район, вул. Знаменська, 6), який перебудували на храм св. Бригіди. 1900 року парафія, адміністратором якої був о. Яків Дукарт, нараховувала понад 1300 вірних. Правда, схематизм Тираспільської єпархії за 1917 рік подає місцеву каплицю під титулом свв. Апп. Петра і Павла (настоятель - о. Георгій Байєр, кількість парафіян - 1234). У 1920 році радянська влада закрила та зруйнувала святиню.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: лютий, 18
1703 - народився майбутній єпископ Самуїл Гловінський (ймовірно, на теренах нинішньої Івано-Франківщини);
1761 - єпископ Антоній Воллович консекрував новозбудований храм Матері Божої Ангельської у Вінниці;
1864 - у Львові народився майбутній архієпископ-митрополит Львівський Болеслав Твардовський;
2020 - Папа Франциск прийняв зречення єпископа Броніслава Бернацького з уряду ординарія Одесько-Сімферопольського та призначив новим ординарієм єпископа-коад'ютора Станіслава Широкорадюка;
Наступна дата: лютий, 20
1701 - інгрес до Львівської архікатедри архієпископа-митрополита Львівського Константія Зелінського;

Перша після понад 70-річної перерви Свята Меса у Кривому Розі відбулась на урочистість Зіслання Святого Духа, 29 травня 1993 року. Її відправив о. Мартин Янкевич з парафії св. Миколая Дніпродзержинську, котрий і надалі проводив тут богослужіння раз на місяць. 02.02.1995р. було офіційно зареєстровано місцеву парафіяльну спільноту. 28 жовтня 1995 року майбутній єпископ о. Ян Собіло освятив капличку, пристосовану у придбаному по вул. Вернадського будинку. 28.02.1998р. парафію перейняли оо.-облати (зокрема, настоятелем тут працював майбутній єпископ - о. Яцек Пиль OMI). У зв'язку із зростанням кількості парафіян виникла необхідність у побудові костелу, для чого придбали поруч з каплицею ще дві земельні ділянки. Із серпня 2000 року по 2007 рік тривало спорудження мурованого храму та монастирських будівель за проектом, розробленим спілкою архітекторів 'Палладіум' з Познаня (Польща) під керівництвом архітектора о. Альфонса Купки. 15 серпня 2001 року єпископ Леон Дубравський OFM освятив привезений з Риму наріжний камінь святині. 6 жовтня 2007 року новозбудований костел консекрував єпископ Станіслав Падевський OFM Cap за участю єпископа Леона Дубравського OFM. 16.12.2012р. парафію перейняли оо.-салетини.

У 1998-2012 роках парафію обслуговували оо.-облати (згромадження Місіонерів Облатів Пресвятої і Непорочної Діви Марії), а нині - оо.-салетини (згромадження Отців Місіонерів Матері Божої з Ля Салет), з 1999 року тут працювали черниці-назаретанки (згромадження Сестер Пресвятої Родини з Назарету), а від 13.10.2013р. служать монахині-францисканки (згромадження Сестер Францисканок Місіонерок Марії).


ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ










Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.