КРИВИЙ РІГ. Костел Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії (2000 - 2007). Дніпропетровська обл., Криворізький р-н

50023 Кривий Ріг,
вул. Вернадського, 65,
+380 (564) 72-15-02,
www: k.r.saletyni.org,
f.b.: 100049563107162

Заселення цих земель козаками розпочалось у XVII столітті. 1734 року Кривий Ріг згадується серед сіл Інгульської паланки, а 1771 рок тут розташувалась Ставка Коша Запорізької Січі. 8 травня 1775 року вперше згадується в офіційних документах (в «Розписі заснованих поштових станцій по річці Інгулець від Кременчука до Херсона»). Після ліквідації 1857 року військових поселень його переведено до розряду державних сіл, став центром Криворізької волості Херсонського повіту Херсонської губернії. У 1881 року у Кривому Розі почався розвиток гірничо-металургійної промисловості. 26 лютого 1919 року утворено Криворізький повіт з 30 волостями, який увійшов до складу Катеринославської губернії. Кривий Ріг отримав статус міста. Нині - це найбільше місто України, яке не є обласним центром. Населення - понад 624 тисячі мешканців.

Першими римо-католиками у Кривому Розі були інженерно-технічні працівники гірничо-металургійних підприємств з Польщі та Німеччини. Наприкінці ХІХ століття було придбано у місцевого поміщика Харченка великий будинок (у Центрально-міському район, вул. Знаменська, 6), який перебудували на храм св. Бригіди. 1900 року парафія, адміністратором якої був о. Яків Дукарт, нараховувала понад 1300 вірних. Правда, схематизм Тираспільської єпархії за 1917 рік подає місцеву каплицю під титулом свв. Апп. Петра і Павла (настоятель - о. Георгій Байєр, кількість парафіян - 1234). У 1920 році радянська влада закрила та зруйнувала святиню.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 17
1725 - єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині;
1827 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині;
1885 - інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського;
1890 - єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині;
1910 - костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер;
2009 - єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині;
- єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського;
2014 - урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського;
Наступна дата: травень, 18
1828 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899 - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991 - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996 - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002 - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003 - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021 - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;

Перша після понад 70-річної перерви Свята Меса у Кривому Розі відбулась на урочистість Зіслання Святого Духа, 29 травня 1993 року. Її відправив о. Мартин Янкевич з парафії св. Миколая Дніпродзержинську, котрий і надалі проводив тут богослужіння раз на місяць. 02.02.1995р. було офіційно зареєстровано місцеву парафіяльну спільноту. 28 жовтня 1995 року майбутній єпископ о. Ян Собіло освятив капличку, пристосовану у придбаному по вул. Вернадського будинку. 28.02.1998р. парафію перейняли оо.-облати (зокрема, настоятелем тут працював майбутній єпископ - о. Яцек Пиль OMI). У зв'язку із зростанням кількості парафіян виникла необхідність у побудові костелу, для чого придбали поруч з каплицею ще дві земельні ділянки. Із серпня 2000 року по 2007 рік тривало спорудження мурованого храму та монастирських будівель за проектом, розробленим спілкою архітекторів 'Палладіум' з Познаня (Польща) під керівництвом архітектора о. Альфонса Купки. 15 серпня 2001 року єпископ Леон Дубравський OFM освятив привезений з Риму наріжний камінь святині. 6 жовтня 2007 року новозбудований костел консекрував єпископ Станіслав Падевський OFM Cap за участю єпископа Леона Дубравського OFM. 16.12.2012р. парафію перейняли оо.-салетини.

У 1998-2012 роках парафію обслуговували оо.-облати (згромадження Місіонерів Облатів Пресвятої і Непорочної Діви Марії), а нині - оо.-салетини (згромадження Отців Місіонерів Матері Божої з Ля Салет), з 1999 року тут працювали черниці-назаретанки (згромадження Сестер Пресвятої Родини з Назарету), а від 13.10.2013р. служать монахині-францисканки (згромадження Сестер Францисканок Місіонерок Марії).

ПОДІЇ,
ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ










Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми