ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ - Гречани (Плоскирів). Костел св. Анни / св. Марії Магдалини (1926 - 1929). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

28002 Хмельницький,
вул. Західна Об'їздна, 14,
+380 (382) 255-95-20

Перша згадка про Плоскирів чи Плоскировець, як тоді називався Хмельницький, датується першою половиною XV століття. Задяки замковим укріпленням Плоскирів у 60-80-х pоках XVI століття став міським поселенням, яке 1566 року отримало магдебурзьке право. Плоскирівське староство, як і все Поділля, виявилося повністю спустошеним турецьким пануванням 1672-1699 років, тому сюди пересилили селян із польської Мазовії і мазурського Поозер'я, а також Жешувського, Люблінського, Калецького, Краківського воєводств, нащадки яких склали основу католицького населення. Кількість костелів в краї неухильно збільшувалась: у XIVст. їх було 2, в XVст. - 6, в XVIст. - 7, у XVII - 14, а в XVIIIст. - вже 46. 1795 року Плоскирів став одним з повітових центрів Подільської губернії Російської імперії та був перейменований у Проскурів, 1923 року став окружним центром, а 1941 року - центром області. У 1954 році місто отримало назву Хмельницький. Його населення - майже 274 тисячі мешканців.

Частина польських переселенців оселились на захід від Плоскирова на колишніх гречаних ланах, від чого їхнє поселення отримало назву Гречани. У 1926-1929рр. у Гречанах було споруджено каплицю на цвинтарі, яку 1928 року освятив о. А. Квасневський під титулом св. Марії Магдалини. У 1940-1952 роках її закрили (за винятком 1942-1944рр.).

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 18
1993 - костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
2000 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь майбутнього костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині;
2004 - єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині;
2005 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді;
2016 - Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії;
- кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова;
- освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах;
Наступна дата: червень, 19
2009 - єпископ Мар'ян Бучек освятив невеликий приватний будинок у центрі Горлівки на Донеччині в якості парафіяльної каплиці Пресвятого Серця Ісуса Христа;

Оскільки старий парафіяльний храм було зруйновано 1938 року, у 1957 році о. А. Борисевич добудував до каплиці захристію та поверх як помешкання для священика. У 1987-1988 роках каплицю було розбудовано на костел зусиллями о. В. Меркіса. 14 вересня 1988 року храм під титулом св. Анни (покровительки колишнього парафіяльного костелу) консекрував єпископ Нюкш з Риги. 28 квітня 2013 року єпископ Радослав Змітровіч OMI освятив нову каплицю під титулом блаженного Папи Йоана Павла ІІ, а також дзвони храму, які традиційно отримали імена Марія (на честь Богородиці), Йосиф (на честь св. Йосифа) та Йоан (на честь св. Йоана Бейзима). 23 листопада 2018 року єпископ Леон Дубравський OFM освятив каплицю Пам’яті жертв радянських репресій, споруджену у 2014-2017 роках у дзвіниці храму.

Парафію обслуговують отці-єзуїти (товариство Ісуса), працюють черниці-серцянки згромадження Сестер Дочок Пресвятого Серця Пресвятої Діви Марії та монахині згромадження Сестер Служниць Святого Духа.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми