Перша згадка про Плоскирів чи Плоскировець, як тоді називався Хмельницький, датується першою половиною XV століття.
Задяки замковим укріпленням Плоскирів у 60-80-х pоках XVI століття став міським поселенням, яке 1566 року отримало
магдебурзьке право. Плоскирівське староство, як і все Поділля, виявилося повністю спустошеним турецьким пануванням
1672-1699 років, тому сюди пересилили селян із польської Мазовії і мазурського Поозер'я, а також Жешувського,
Люблінського, Калецького, Краківського воєводств, нащадки яких склали основу католицького населення. Кількість костелів
в краї неухильно збільшувалась: у XIVст. їх було 2, в XVст. - 6, в XVIст. - 7, у XVII - 14, а в XVIIIст. - вже 46.
1795 року Плоскирів став одним з повітових центрів Подільської губернії Російської імперії та був перейменований у
Проскурів, 1923 року став окружним центром, а 1941 року - центром області. У 1954 році місто отримало назву Хмельницький.
Його населення - майже 274 тисячі мешканців.
За документами, у цьому нинішньому мікрорайоні Хмельницького існував костел у XVII столітті, який знищили турки. У
1710-1714 роках на місці знищеного храму завдяки Бартоломію Рибницькому збудували новий дерев'яний під титулом св. Анни.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
- призначений єпископом-помічником Львівським о. Стефан Рупневський (майбутній ординарій в Кам'янці-Подільському і Луцьку) висвячений на
єпископа у Кракові;
1742
- призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант;
А 1801 року його замінив мурований костел, присвячений Непорочному Зачаттю Пресвятої Діви Марії, який було повністю
знищено 1936 року (на його місці збудували школу). У 1992 році розпочали будівництво нового мурованого храму, який 14 жовтня 1995 року освятив єпископ Ян Ольшанський MIC.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники та домініканці, працюють черниці-серцянки згромадження Сестер Дочок Пресвятого Серця Пресвятої Діви Марії.
Strona główna