ГОЛОЗУБИНЦІ. Костел Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії (1827, 198?). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

32466 Голозубинці,
вул. Шевченка, 22,
+380 (3858) 322-81

Уперше в документах Голозубинці згадуються у 30-х роках XVI століття. 1893 року тут проживало 588 мешканців, 1905 року - 1293, нині село має понад тисячу осіб. Входило до Дунаєвецького району, а від 2020 року є частиною Кам'янець-Подільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Михаїла Архангела у Дунаївцях. У 1827 році на кладовищі у Голозубинцях коштом місцевих власників Скібневських було споруджено невелику муровану каплицю площею 6 на 9 метрів та висотою 4 метри. Святиню подають як громадську схематизми Кам'янець-Подільської дієцезії, принаймні, від 1859 року, а після ліквідації цієї дієцезії - схематизми Луцько-Житомирської дієцезії аж до 1914 року.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 15
1695 - єпископ Баківський Аманд Чешейка консекрував новозбудований костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Львівщині;
1883 - освячено костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині;
2004 - кардинал Мар'ян Яворський у співслужінні єпископів Мар'яна Бучека та Леона Малого в костелі св. Архангела Михаїла у Тартакові на Львівщині здійснив інтронізацію копії образу Тартаківської Матері Божої;
2016 - єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископів Яна Собіло і Мар'яна Бучека консекрував катедру Успіння Пресвятої Діви Марії у Харкові;
- Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті освятив фигурку св. Йосифа і таблицю при наріжному камені монастиря паулінів з каплицею Божого Милосердя у Маріуполі на Донеччині;
Наступна дата: травень, 16
1746 - заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого майбутнього санктуарію у Берездівцях на Львівщині;
1840 - архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії (старий храм) у Кам'янці-Бузькій на Львівщині;
1861 - освячено костел св. Яна Непомуцького у Феліцієнталі (нині - Долинівка) на Львівщині;
1929 - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відремонтований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Кам‘янці-Бузькій на Львівщині;
1990 - о. Войцех Дажицький освятив повернений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві на Вінничині;
1998 - інгрес ординарія Луцького єпископа Маркіяна Трофим'яка до Луцької катедри;
2009 - інгрес єпископа Мар’яна Бучека до Харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії;
2015 - на подвір’ї храму св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті освячено пам’ятник о. Яношу Лінценболд, який працював тут у 1815-1857 роках та збудував сучасний костел;
2018 - єпископ Віталій Кривицький консекрував костел св. Софії у Суслах на Житомирщині;
Каплиця до розбудови костелу.
Джерело фотознімка: youtube.com/watch?v=G0AbmttA9_E

У 1938 році радянська влада каплицю в Голозубинцях закрила, облаштувавши у ній піонерський клуб, а цвинтар знищила. Під час ІІ світової війни храм повернули вірянам, проте душпастирі приїздили сюди не часто. Із 60-х років місцевими римо-католиками опікувались у різні часи оо. Антоній Борисевич, Андрій Гладусевич, Ян Ольшанський MIC (майбутній єпископ), Франциск Карасевич (1970-1975рр.), Хіларій Мартин Вільк OFM Cap та Маркіян Трофим'як (майбутній єпископ). У 1980 році першим настоятелем парафії призначили о. Йосифа Чопа, який відремонтував та розбудував колишню цвинтарну каплицю, перетворивши її на невеликий костел. 1987 року тут розпочали підготовку дітей до Першого Причастя.

Джерело фотознімка: camenecensis.org

У 1991-1997 роках о. Марек Бзінковські спорудив у Голозубинцях парафіяльно-катехитичний будинок. Парафію, до якої належать вірні ще кількох сусідніх сіл, обслуговують дієцезіальні священники.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми