ГОЛОЗУБИНЦІ. Костел Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії (1827, 198?). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

32466 Голозубинці,
вул. Шевченка, 22,
+380 (3858) 322-81

Уперше в документах Голозубинці згадуються у 30-х роках XVI століття. 1893 року тут проживало 588 мешканців, 1905 року - 1293, нині село має понад тисячу осіб. Входило до Дунаєвецького району, а від 2020 року є частиною Кам'янець-Подільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Михаїла Архангела у Дунаївцях. У 1827 році на кладовищі у Голозубинцях коштом місцевих власників Скібневських було споруджено невелику муровану каплицю площею 6 на 9 метрів та висотою 4 метри. Святиню подають як громадську схематизми Кам'янець-Подільської дієцезії, принаймні, від 1859 року, а після ліквідації цієї дієцезії - схематизми Луцько-Житомирської дієцезії аж до 1914 року.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 16
1785 - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри;
1930 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині консекрував Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич;
1934 - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині;
1995 - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині;
2004 - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію;
2007 - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії;
2014 - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії;
- освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині;
Наступна дата: липень, 17
1864 - висвячений на священника у Перемишльській катедрі єпископом-ординарієм Антонієм Монастирським майбутній єпископ Йосиф Пельчар, майбутній ординарій Перемишльський та святий;
1910 - освячено костел св. Олексія у Жмеринці на Вінничині;
1965 - в селі Слобода-Рашково (Молдова) народився майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук;
1990 - єпископ Мар'ян Яворський освятив повернений костел Станіслава єп. мч. у Тарноруді на Тернопільщині;
1994 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Долині на Івано-Франківщині після відновлення розпису всередині будівлі;
1999 - архієпископ Мар'ян Яворський та єпископ Курт Кренн (Санкт-Пельтен) за участю єпископа Маркіяна Трофим'яка консекрували костел бл. Якова Стрепи у Галичі на Івано-Франківщині;
2005 - архієпископ Мар'ян Яворський у Городку на Львівщині освятив пам'ятну таблицю, встановлену на честь повернення до культу костелу Воздвиження Святого Хреста;
2014 - єпископ Мар'ян Бучек передав костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Розарію у Першотравенську на Житомирщині реліквії св. Шарбеля;
Каплиця до розбудови костелу.
Джерело фотознімка: youtube.com/watch?v=G0AbmttA9_E

У 1938 році радянська влада каплицю в Голозубинцях закрила, облаштувавши у ній піонерський клуб, а цвинтар знищила. Під час ІІ світової війни храм повернули вірянам, проте душпастирі приїздили сюди не часто. Із 60-х років місцевими римо-католиками опікувались у різні часи оо. Антоній Борисевич, Андрій Гладусевич, Ян Ольшанський MIC (майбутній єпископ), Франциск Карасевич (1970-1975рр.), Хіларій Мартин Вільк OFM Cap та Маркіян Трофим'як (майбутній єпископ). У 1980 році першим настоятелем парафії призначили о. Йосифа Чопа, який відремонтував та розбудував колишню цвинтарну каплицю, перетворивши її на невеликий костел. 1987 року тут розпочали підготовку дітей до Першого Причастя.

Джерело фотознімка: camenecensis.org

У 1991-1997 роках о. Марек Бзінковські спорудив у Голозубинцях парафіяльно-катехитичний будинок. Парафію, до якої належать вірні ще кількох сусідніх сіл, обслуговують дієцезіальні священники.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми