СМОТРИЧ. Костел св. Миколая (1787 - 1821). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

32423 Смотрич,
вул. Героїв Небесної Сотні, 4,
+380 (3858) 932-33, 324-84,
f.b.: kostelsmotrich

Смотрич згадується у давньоукраїнських літописах XIIст., 1240 року його зруйнували татаро-монголи, а в XIVст. князі Коріятовичі зробили його столицею Подільського князівства. У 1448р. отримав магдебурзьке право. У 80-х роках ХІХст. мав близько 1200 мешканців, 1894 року - 2686, 1905 року - 4003, нині -понад 1900 осіб. У 1923-1962рр. був райцентром, потім увійшов до Дунаєвицького району, а 2020 року - до Кам'янець-Подільського. Із 1960р. є селищем (міського типу).

Перший дерев'яний костел Успіння Пресвятої Діви Марії і місійна резиденція домініканців у Смотричі постали в середині XIVст. завдяки князям Коріятовичам. У 60-х роках засновано регулярний конвент ченців з фундації князя Юрія, яку 17 березня 1375 року збільшив князь Олександр, що було підтверджено під час заснування міста 1448 року. Проте у 1484 році домініканський комплекс згорів.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 19
1768 - храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах на Львівщині консекрував єпископ І. Крижановський;
1925 - освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Асизького у Львові на Замарстинові;
1936 - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині;
1998 - єпископ Ян Пурвінський в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині коронував ікону Матері Божої папськими коронами;
- у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас;
2014 - відремонтований храм Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях до 200-річчя освячення було проголошено малою базилікою;
2015 - єпископ Ян Пурвінський на площі перед костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ;
Наступна дата: липень, 20
1819 - єпископ Францішек Мацкевич консекрував новоспоруджений та оснащений костел Пресвятої Трійці у Купині на Хмельниччині;
1928 - о. Стефан Вальчикевич номінований єпископом-помічником Луцьким;
1996 - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Биківці на Житомирщині;
2011 - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвони храму Святої Родини у Харкові;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю італійського архієпископа Ренато Боккардо освятив відновлену цвинтарну каплицю у Ямполі на Львівщині;
Фотознімок: Наполеон Орда

Костел у Смотричі відбудували з дерева у 1487-1488 роках завдяки єпископу Кам'янецькому Мацею Староломжицькому та архієпископу Львівському Яну Стшелецькому, але невдовзі його знищили нападники. І домініканці покинули Смотрич. Лише 1579 року постав наступний дерев'яний храм під титулом свв. Миколая і Севастіана з фундації смотрицького (і генерального подільського) старости Миколая Бжеського (за згодою короля Стефана Баторія і єпископа Кам'янецького Мартина Бялобжеського). Першим настоятелем 27 квітня цього ж року призначили о. Томаша Гінтера, проте його служіння не було не довгим, оскільки домініканці, спираючись на давніші документи, змусили Бжеського анулювати його попередню фундацію та 3 лютого 1586 року підписати новий засновницький акт, який відновлював права домініканців на смотрицькі святиню і парафію, що було підтверджено також кам'янецьким єпископом і королем.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

В середині XVIIIст. суттєво зруйнований у минулі буремні роки костел у Смотричі відремонтували, розширили та наново оздобили коштом Констанції з Даниловичів (у шлюбі - Малаховської, Потоцької). Втім, зважаючи на поганий технічний стан храму, 1787 року преору о. Емерику Шадберу довелось розпочати будівництво мурованої святині, використавши длдя цього як фундаційні кошти монастиря, так і пожертви вірян і дотацію Потоцьких. Вже за урядування преора Серафіна Войцеховського спорудження завершили та костел освятили 2 жовтня 1821 року. Він отримав п'ять вівтарів, головний з яких містив образ Матері Божої з Дитятком. Цікаво, що навіть 1824 року стара дерев'яна святиня стояла ще не розібраною, а новозбудований костел консекрував 10 жовтня 1837 року єпископ Франциск Мацкевич під титулом св. Миколая єп. мч.

Джерело фотознімка: facebook.com/kostelsmotrich

У 1832 році після закриття домініканського монастиря смотрицьку святиню перейняло світське духовенство. У 60-х роках парафія нараховувала понад 3700 вірян, у 70-х роках адмініструвалась о. Титусом Коцерським, у 80-х - 90-х роках - о. Нарцисом Бочковським, якого пізніше замінив о. Йосиф Пікшревич. Під опікою останнього 1914 року перебувало понад 4800 вірних. У радянські часи костел у Смотричі перебував зачиненим від 1935 року за винятком 1941-1945 років, після чого його перетворили на дім культури. У 1990 році храм повернули вірянам, його частково відремонтували завдяки зусиллями о. Владислава Ванагса з Городка та освятили.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

З 1991 року душпастирство в парафії здійснюють оо.-пасіоністи (згромадження Муки Господа нашого Ісуса Христа), які у 1992-1999рр. збудували монастир та реколекційний будинок, а в 2014-2022 роках остаточно відремонтували святиню, використовуючи живописні та графічні твори 1871-1873рр. білоруського митця Наполеона Орди. 6 травня 2023 року єпископ Леон Дубравський здійснив реконсекрацію відновленого костелу.

Від 2017 року завдяки оо.-пасіоністам та сс.-шариткам (згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія де Поля), які відтоді служать в парафії, у Смотричі працює Дім Милосердя для хворих, неповносправних та самотніх осіб.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.