ЗАЛІСЦІ. Костел Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії (1995). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

32444 Залісці,
вул. Філімонова Дмитра, 1а

Поселення Залісці (Залісся) згадується у документах у 1469, 1493 і 1512 роках. На початку 90-х років ХІХст. тут проживало майже півтори тисячі мешканців, 1905 року - 1894, нині село має понад 1200 осіб. До 2020 року входило до Дунаєвецького району.

У 1648 році у Залісцях коштом місцевого власника Заліського гербу Топур збудували перший костел (Пресвятої Богородиці), мурований, проте у буремній другій половині XVII століття його було зруйновано під час турецької окупації Поділля. Наступний, але вже дерев'яний храм постав із фундації чергових власників Петра і Яна Пепловських (Г(е/о)раздовських) у 1718-1719 роках.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: березень, 08
1890 - в Тернополі народився майбутній Львівський архієпископ-митрополит Євгеній Базяк;
2024 - єпископи надали санктуарію Страстей Господніх в Шаргороді на Вінничині статус Всеукраїнської кальварії;
Наступна дата: березень, 09
1991 - інгрес ординарія Житомирського єпископа Яна Пурвінського до Житомирської катедри;

У 1791-1794 роках у Залісцях коштом тодішнього місцевого власника Яна Комарницькго збудували третій костел - з дубового дерева на камінній підмурівці. 1794 рку його консекрував єпископ Кам'янецький Адам Станіслав Красінський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії. Храм мав 3 вівтарі, головний з яких містив образ Господа Ісуса Милосердного, орган, а навколо святині стояла дерев'яна огорожа із вбудованою на чотирьох дерев'яних стовпах дзвіницею з трьома дзвонами. Були також парафіяльний будинок та господарські споруди (швидше за все, теж дерев'яні). Фінансово-майнове забезпечення парафії у першій третині XIX століття складалось із 96 моргів ораної землі, 25 моргів лісу та 279 срібних рублів доходу.

Наприкінці 50-х років ХІХст. залісецька парафія нараховувала близько 1800 вірян, охоплюючи понад десяток сусідніх населених пунктів. У другій половині 70-х років її адміністрував о. Лаврентій Деренговський, у 80-х роках - адміністратор парафії Пресвятої Трійці в Черчому о. Ян Гундер, в 90-х роках - о. Леон Заленський, на початку ХХст. - о. Йосиф Жмудовський, потім - о. Миколай Тарчевський, а перед Ісв. війною, коли чисельність вірян становила майже дві тисячі, - о. Франциск Топольницький.

За непідтвердженою інформацією, костел у Залісцях радянська влада зачинила 1935 року, а через два роки його розібрали на будматеріали. Під час ІІсв. війни богослужіння відновились у приватному будинку, а 4 червня 1945 року зареєстрували місцеву католицьку спільноту, проте 1964 року її вилучили із реєстру. У 90-х роках під опікою о. Марка Бзінковського у селі збудували новий мурований костел, який 5 червня 1995 року консекрував під старим титулом Успіння Пресвятої Діви Марії єпископ Ян Ольшанський MIC. У другому десятилітті ХХІст. вірян Залісців та ще одного села обслуговував майбутній єпископ настоятель парафії св. Архангела Михаїла у Дунаївцях о. Павло Гончарук, нині ними продовжують опікуватись дунаєвецькі дієцезіальні священники.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми