|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
32000 Городок
Роком першої писемної згадки про Городок вважається 1362, згадується також у 1392 і 1456 роках як Бедрихів Городок та Новодвір. У першій половині XVIст. став волосним центром. Турецька окупація 1672-1699рр. зменшила його населення, тому був заселений мазурами з-за Вісли і Сяну. Лише 1786 року Городок отримав міські права. У 1795р. став повітовим центром. Статус міста отримав 1957 року (перед тим був селищем міського типу). На початку 80-х років ХІХст. тут проживало 7500 мешканців, 1893 року - 7459, 1905 року - 8120, нині - понад 15 тисяч осіб. Був райцентром, а від 2020 року входить до Хмельницького району.
Споруджений 1496 року у Городку-Новодворі на правому березі річки Смотрич в якості парафіяльного дерев'яний костел св. Анни в середині наступного століття було знищено. Новий і вже мурований парафіяльний храм під титулом Благовіщення Пресвятої Діви Марії збудував співвласник Городка Миколай Гербурт у своїй частині містечка на лівому березі Смотрича у 80-х роках XVI століття. Цей костел отримав усе фінансово-матеріальне забезпечення попередньої святині (у вигляді земельних наділів і в грошовому - десятин), а 1598 року фундатор суттєво його збільшив.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: maj, 20 | |
| 1850 | - о. Фердинанд Кан призначений першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії (від 1852 року - Тираспольської); |
| 1907 | - храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Грінталі на Донеччині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1956 | - помер у Кракові колишній єпископ-помічник Луцько-Житомирський архієпископ Михаїл Годлевський, похоронений в крипті місцевого піярського костелу; |
| 2018 | - єпископ Едвард Кава освятив нові скульптури Пресвятого Серця Ісуса, Непорочного Серця Марії і св. Антонія в костелі Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині; |
| Następna data: maj, 21 | |
| 1721 | - у Сєвках біля Янова Підляського помер Луцький єпископ-ординарій Йоахим Пшебендовський, похований у янівському костелі Пресвятої Трійці; |
| 1814 | - висвячений на священника у Вільнюсі (Литва) майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський; |
| 1828 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гологорах на Львівщині ; |
| 1846 | - у Миньківцях Дубенського повіту на Волині народився майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кароль Недзялковський; |
| 1910 | - єпископ Йосиф Кесслер консекрував новозбудований костел св. Єроніма в Ней-Карлсруе (Шляхове) на Миколаївщині; |
| 1997 | - єпископ Маркіян Трофим'як урочисто освятив вівтар і амвон храму св. Йоана Непомуцького у Дубні на Рівненщині; |
| 2011 | - призначений Апостольським нунцієм в Україну архієпископ Томас Галліксон; |
| 1796 | - єпископ Олександр Язловецький освятив пам'ятну таблицю о. Леону Квапішу в костелі св. Яна Непомуцького у Пулинах на Тернопільщині; |
Цей храм у Городку не зазнав суттєвих пошкоджень протягом буремного періоду козацьких війн і турецької окупації Поділля, після чого після 1718 року його відновили. Черговий мурований костел в Городку на місці попереднього, який став непридатним, збудували у 1767–1779 роках за кошти тодішнього місцевого власника Яна Замойського. Після належного оснащення храм консекрував під титулом св. Станіслава і св. Йоана Хрестителя 28 жовтня 1826 року єпископ Кам'янецький Франциск Мацкевич. Головний вівтар святині містив образ св. Станіслава зі Щепанова, а на прикостельному цвинтарі стояла мурована дзвіниця. Після закриття царською владою францисканського монастиря та пізніше і колишнього францисканського храму Благовіщення Пресвятої Діви Марії / св. Анни до парафіяльного костелу перенесли чудотворний образ св. Антонія. Наприкінці 50-х - на початку 60-х років парафія (вже під титулом св. Станіслава єп. мч.) нараховувала понад 6400 вірян, мала каплицю в Кремінній та обслуговувалась настоятелем о. Руцінським, завдяки зусиллям якого приблизно 1861 року храм було відновлено.
У другій половині 70-х років у Городку служив настоятель о. Ігнатій Косинський, а наприкінці 80-х - у першій половині 90-х років - адміністратор о. Алоїзій Матковський, при якому додались святиня у Купині, муровані каплиці в Лісоводах і на міському кладовищі (1845р.), а також зросла кількість вірних до понад дев'яти з половиною тисяч. На початку ХХст. парафію у Городку чисельністю понад 11 тисяч вірян обслуговував адміністратор о. Еразм Чачковський, якого 1907 року замінив о. Домінік Кузьмінський. Від 1910 року понад дванадцять тисяч городоцьких вірних перебували під душпастирською опікою адміністратора о. Йосифа Садовського. 1921 року радянська влада намагалась його арештувати, проте парафіяни завадили чекістам це зробити, а потім вивезли священника під польський кордон.
Від 1921 року у Городку служив о. Францішек Троцький, якого було арештовано 1927 року та засуджено на 10 років таборів. Його замінив адміністратор о. Ригард Шишко-Богуч (1929 року теж був арештований і засуджений). Відтоді городоцькою парафією опікувались священники із сусідніх парафій. У 1935 року радянська влада костел зачинила, а через два роки знищила повністю. Вдалось врятувати лише чудотворний образ св. Антонія.
Новий мурований костел св. Станіслава єп. мч. у Городку було збудовано у 1989 році, пізніше постали також костели св. Йосифа, св. Фаустини Ковальської та каплиці у Вищій Духовній Семінарії Святого Духа.
Strona główna