|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
32060 Купин
Поселення Купин відоме, принаймні, з 1407 року, згадується у документах також у 1455, 1493 і 1526 роках та пізніше. Потім вважалось містечком. В середині 80-х років у ньому проживало 1100 мешканців, 1893 року - 1256, 1905 року - 2789, нині - понад сім сотень осіб. У 1923-1931 роках Купин був районним центром. До 2020 року село входило до Городоцького району.
За непідтвердженою інформацією, філіальний костел Успіння Пресвятої Діви Марії парафії Станіслава єп. мч. у Городку у другій половині 30-х - першій половині 40-х років XVIIст. фундував новий місцевий власник Миколай Гербурт, який запросив до Купина кармелітів босих, збудувавши для них монастир. Проте під час турецької окупації у другій половині цього століття костельно-монастирський комплекс було зруйновано.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: березень, 08 | |
| 1890 | - в Тернополі народився майбутній Львівський архієпископ-митрополит Євгеній Базяк; |
| 2024 | - єпископи надали санктуарію Страстей Господніх в Шаргороді на Вінничині статус Всеукраїнської кальварії; |
| Наступна дата: березень, 09 | |
| 1991 | - інгрес ординарія Житомирського єпископа Яна Пурвінського до Житомирської катедри; |
Наступний (чи перший?) дерев'яний храм у Купині постав вже після турецької окупації коштом чергового власника містечка Миколая, сина Францішка і Зузанни (із Гербуртів) Стадницьких, який помер 1714 року. А син Миколая Олександер Стадницький 1741 року отримав дозвіл на фундацію кармелітського монастиря в містечку. І вже 29 вересня 1745 року єпископ Кам'янецький Миколай Дембовський урочисто впровадив ченців до купинського дерев'яного костелу (старого чи відбудованого заново), вони також отримали тимчасовий дерев'яний монастир.
6 серпня 1747 року наріжний камінь кармелітських мурованих храму та монастиря в Купині освятив той же єпископ Дембовський. Будівництво, яким керував хорунжий Станіслав Синовєц, здійснювалось коштом Олександра і Терези (з Богушів) Стадницьких. Оснащення святині профінансувала 1801 року вдова Тадеуша Грабіни Тереза (із Стадницьких), придбавши вівтарі, амвон, лавки, конфесіонал і орган. Парафію в містеку було засновано 1817 року, тоді ж завершили будівництво мурованого монастиря. 20 липня 1819 року єпископ Кам'янецький Францішек Мацкевич консекрував під титулом Пресвятої Трійці новоспоруджений та оснащений храм, проте його вежу продовжували зводити ще навіть наступного року. Святиня мала шість вівтарів, два з яких містились в каплицях.
Після польського повстання храм у Купині царська влада 1832 року передала православним, які використовували його як Троїцьку церкву. Віряни містечка послуговувались цвинтарною мурованою каплицею, їх приєднали до вже згаданої парафії св. Станіслава у Городку. 1872 року колишню святиню як православну частково перебудували державним коштом, наприкінці XIXст. розібрали монастир. У 1906 році католики Купина звернулись у Петербург із проханням про повернення костелу, проте їм відмовили. У 1936 році церкву розібрали також, каміння використала цукроварня. Нині римо-католики Купина користуються новою каплицею Матері Божої Святого Скапулярію (стара цвинтарна каплиця не збереглась).
Головна сторінка