ШАРОВЕЧКА. Костел Матері Божої Святого Розарію (1999 - 2004). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

31336 Шаровечка,
вул. 9 Травня, 1

Перша згадка про село Шаровечка датується 1621 роком. Нині проживає у ньому понад 2300 селян, половина з яких має польське етнічне походження.

У 1920 році у Шаровечці було споруджено на кладовищі цегляну каплицю, яку 1935 року розібрали за вказівкою радянської, влади, а з цієї цегли збудували колгоспний склад. У 70-х роках ХХ століття на місці колишньої каплиці спорудили барак, у якому відбувались богослужіння. У 1999-2004 роках за кошти жителя села Олегу Чарнецького було споруджено мурований костел, а 7 жовтня 2004 року засновано місцеву парафію.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 11
1938 - освячено каплицю Матері Божої Цариці Польщі у Ренові на Тернопільщині;
2010 - каплицю св. Йосифа у Шостці на Сумщині освятив єпископ Мар'ян Бучек;
Наступна дата: грудень, 12
1901 - в Орнбау в Німеччині помер колишній ординарій Тираспольський єпископ Франц Цоттман, похований у місцевому костелі;
1992 - повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Отинії на Івано-Франківщині повторно освятив єпископ Маркіян Трофим'як;
- єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований храм Матері Божої Фатімської у Гайдайках на Хмельниччині;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович у Львівській катедрі освятив гіпсове погруддя єпископа Рафала Керницького;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Милосердя Божого і Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископа Едуарда Кави консекрував костел cв. Антонія Падуанського в Олеську на Львівщині;

А 25 червня 2016 року храм консекрував єпископ- ординарій Кам'янець- Подільський Леон Дубравський OFM. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.