IZASŁAW (Zasław). Dawny kościół p.w. św. Jana Chrzciciela (1599 - 1622). Chmielnicki obw., Szepetowski r-n

30300 Ізяслав,
вул. Костельна, 1

Вперше Ізяслав (Старий Заслав) згадується у документі від 4 листопада 1386 року, проте за археологічними даними він існував вже в XI столітті. Ізяслав утворився приєднанням до Старого Заслава поселення Новий Заслав, який вперше згадується 1579 роком. Магдебурзьке право отримано 1583 року, а поновлено 1754 року. У 1796 році Ізяслав став центром повіту, з 1923 року був районним центром. У місті нині проживає понад 16 тисяч мешканців, а належить воно тепер до Шепетівського району.

У 1594 році власник Заславля православний Іван IV Іванович Заславський з давнього роду Острозьких разом зі всією родиною перейшов на католицизм, а через 5 років, 24 червня 1599 року завдяки його пожертвам було закладено наріжний камінь першого католицького парафіяльного храму, який за проектом майстра львівського мулярського цеху архітектора Якова Мадлени збудували із тесаного каміння у першій чверті наступного століття. Мав стати фамільною усипальницею роду. Парафія для забезпечення своєї діяльності отримала також село Збирів.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: listopad, 08
1908 - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині;
1998 - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський;
Następna data: listopad, 09
1834 - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина;
1924 - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині;
1996 - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек;
1997 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
2019 - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським;
2020 - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца;

У 1648 році храм св. Йоана Хрестителя зазнав руйнування під час польсько-козацької війни. У 1720-1723 роках коштом чергових власників Заславля Сангушків костел було відновлено з дотриманням первинного проекту, проте для усунення пошкоджень використовувалась цегла замість тесаного каменю, що значно прискорило відбудову. А у 1754-1756 роках завдяки тим же Сангушкам за участю архітектора італійського походження Паоло Фонтани здійснили реконструкцію храму, хоча розпис стін продовжувався аж до початку ХІХ століття.

За радянської влади костел закрили 1929 року, перетворивши його 1932 року на краєзнавчий музей з відділом атеїзму та релігії. Під час німецької окупації колишню культову будівлю пристосували під церкву св. Володимира Української Православної Церкви, але з поверненням більшовиків вона знову стала музеєм. 1950 року її віддали машино-тракторному підприємству з переобладнанням вежі в якості водонапірної, що спричинило підмиття грунту, його просідання та порушення цілісності конструкції.

А після навмисного підпалу у 60-х роках, коли було знищено частину даху та всі дерев’яні несучи конструкції, колишній костел св. Йоана Хрестителя почав перетворюватись на руїну, яка нині впевнено просувається до повного знищення, хоча і занесена до Державного реєстру національного культурного надбання під охоронним номером 759/0. Окрім того, 23 вересня 2008 року ці жалюгідні рештки храму внесли до переліку памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

В Ізяславі були також споруджений у 1747-1754 роках костел св. Йосифа оо.-місіонерів, який 1831 року став парафіяльним, бернардинський храм св. Михаїла 1604-1630 років, у якому знаходиться в'язниця, та кармелітський костел, від якого не залишилось жодного сліду.

ŚWIATYNI,
KTÓRE MAJĄ TO SAMO:
Filmy