|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
30300
вул. Шевченка, 10,
+380 (3852) 429-00,
f.b.: 100069735674233
Вперше Ізяслав (Старий Заслав) згадується у документі від 4 листопада 1386 року, проте за археологічними даними він існував вже в XI столітті. Ізяслав утворився приєднанням до Старого Заслава поселення Новий Заслав, який вперше згадується 1579 роком. Магдебурзьке право отримано 1583 року, а поновлено 1754 року. У 1796 році Ізяслав став центром повіту, з 1923 року був районним центром. У місті нині проживає понад 16 тисяч мешканців, а належить воно тепер до Шепетівського району.
Першу пожертву для оо.-місіонерів (лазаристів) здійснив через довірену особу місцевий власник Павло Кароль Любартович Сангушко 4 липня 1747 року, а 20 серпня 1748 року дав візитатору о. Петру Слівінському обітницю збудувати для ченців храм та монастир в Ізяславі, надаючи їм відповідні земельні ділянки та маєтність на утримання десяти священників. 13 квітня 1750 року все це було зафіксовано фундаційним актом, який 7 червня наступного року підтвердив син фундатора Олександр, виконуючи волю померлого 1750 року батька.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 06 | |
| 1822 | - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1929 | - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині; |
| 2001 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович; |
| 2007 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського; |
| 2010 | - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії; |
| 2013 | - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому
архієпископу Зигмунту Фелінському; - в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека; |
| Наступна дата: жовтень, 07 | |
| 1742 | - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант; |
| 1765 | - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський; |
| 1804 | - У Дедеркалах на Тернопільщині костел Знайдення Святого Хреста консекрував єпископ Ян Качковський; |
| 1826 | - новозбудований та оснащений храм св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич; |
| 1900 | - освячено новозбудований костел у Рівному під титулом під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського; |
| 1927 | - освячено новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Гуті Степанській на Рівненщині; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським; |
| 1931 | - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1934 | - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові; - єпископ Стефан Вальчикевич освятив ще недобудований костел Преображення Господнього у Маневичах на Волині; |
| 1955 | - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті; |
| 1995 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський; - храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 1997 | - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного; |
| 2013 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 2014 | - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську
на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері; - архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха)
у Гвардійському на Хмельниччині; - освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті; |
| 2019 | - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган; - єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців; |
| 2023 | - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії; |
Костельно-монастирський комплекс місіонерів в Ізяславі постав, в основному, у 1748-1751 роках за проектом і під нагдядом архітектора польського королівського двору Пауло Антоніо Фонтани, який навічно залишився в Ізяславі (його поховали тут 1765 року). Новозбудований храм консекрував під титлом Опіки св. Йосифа 11 листопада 1751 року єпископ Франциск Кобельський, проте завершальні роботи в святині тривали ще кілька років. Костел отримав по чотири каплиці з двох боків нави, дві вежі, одна з яких містила три дзвони, а інша - помешкання. Всередині було дев'ять (спочатку - сім) дерев'яних вівтарів, у тому числі головний із образом св. Йосифа, а також орган. До храму прилягали будівлі монастиря із кількома господарськими будівлями на подвір'ї.
Від 8 листопада 1794 року місіонерський костел в Ізяславі вже мав статус парафіяльного (поряд із старим храмом св. Йоана Хрестителя). У 1819 році царська влада відібрала частину монастиря, щоб розмітити тут урядові установи. Остаточно осередок ченців ліквідували 1842 року, а їхні маєтності конфіскували, проте місіонери ще деякий час продовжували обслуговувати парафію. У 1851 році останнього настоятеля-місіонера о. Матея Наркевича замінив його вікарій о. Григорій Шацький. На той час парафія мала каплиці у Бейзимах, Косі Решнівці, Макарівцях і Судилкові. У 1866р. о. Шацького було засуджено до заслання в Росію, де він і помер. Принаймні, із другої половини 70-х років ХІХст. до середини 90-х років парафію чисельністю від трьох до майже чотирьох тисяч вірян адміністрував о. Ян Малецький. Тоді Судилків вже був її філією, також додались каплиці в Шепетівці і Городищі, проте зникла каплиця у Макарівцях.
У першому десятиліття ХХст. парафія в Ізяславі, нараховуючи понад чотири з половиною тисяч вірних, перебувала під опікою адміністратора Віктора Стрончинського, якого у другому десятилітті замінив о. Йосиф Карчевський. Виокремилась самостійна парафія у Шепетівці, зате додалась каплиця у Плужні. У першій половині 20-х років адміністраторами тут служили оо. Йосиф Александрович та Геркулан Зярник OFM, парафія налічувала понад 4800 осіб, а каплиця у Плужні перейшла до парафії св. Йоана Хрестителя. У 30-х роках зачинений радянською владою костел стали використовувати як військовий склад. Під час ІІсв. війни у ньому поновили богослужіння, яке тривало ще кілька повоєнних років, проте пізніше храм знову став складом війського майна. Під час такої експлуатації святиня зазнала руйнувань, 1988 року розпочали її реставрацію.
У 1991 році колишній частково відремонтований костел в Ізяславі повернули місцевим римо-католикам, яким довелось продовжити його ремонт. 2025 року встановлено новий дерев'яний головний вівтар. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.
В Ізяславі були також вже згаданий парафіяльний костел св. Йоана Хрестителя, бернардинський храм св. Михаїла та кармелітський костел, від якого не залишилось жодного сліду.
Головна сторінка