JARMOLIŃCE. Kościół p.w. św. Ap. Piotra i Pawła (183? - 1859). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

32100 Ярмолинці,
вул. Петропавлівська, 63,
+380 (3853) 210-92

Перша писемна згадка про Ярмолинці датується 1400 роком, у 1407 році король Владислав Ягайло подарував поселення Ходькові. 1455 року Ярмолинці отримали магдебурзьке право, були повітовим, а потім волосним центром. 1893 року тут проживало 3383 мешканців, 1905 року - 4419, нині - майже сім з половиною тисяч осіб. У 1958 року стали селищем (міського типу), 1965 року з приєднанням Солобковецького і Михайлівського районів підтвердили статус райцентру, а 2020 року увійшли до Хмельницького району.

Початок спорудження Петропавлівського костелу у Ярмолинцях часто датують 1793 роком. Приблизно тоді і справді розпочалось будівництво мурованої парафіяльної святині, але це був бернардинський храм cвв. Антонія і Яна Непомуцького, при якому душпастирство здійснювали ченці. Ставити майже поруч ще один парафіяльний костел не було сенсу, не кажучи вже про те, що народжений 1780 року Адам Орловський, якому приписують початок спорудження, не міг це зробити не тільки через свій вік, але ще й тому, що його батько Ян Орловський, що розпоряджався місцевими маєтностями, помер аж 1811 року.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: czerwiec, 12
1791	- на завершення будівництва нового костелу до нього із старого храму перенесли чудотворний образ Розіп'ятого Ісуса в Новому Милятині на Львівщині;
1846	- в поселенні німецьких колоністів Fürstenthal на Буковині, яке нині називається Воєводяса і належить Румунії, народився майбутній єпископ-помічник Львівський Йосиф Вебер;
1859	- урочисто освятили костел Воздвиження Хреста Господнього у Полтаві;
2015	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований із середини парафіяльний дім при храмі св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині;
Następna data: czerwiec, 13
1797	- у Лепелі (нині - Вітебська область Білорусі) народився майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Антоній Фіалковський;
1919	- освячено під титулом св. Антонія Падуанського новозбудований костел у Львові-Білогорщі;
1926	- освячено наріжний камінь каплиці св. Терези у Дитятині на Івано-Франківщині;
1933	- освячено новозбудовану каплицю св. Антонія у Чернилівці на Тернопільщині;
1992	- єпископ Рафал Керницький освятив у Гвіздці на Івано-Франківщині повернутий вірянам костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії під титулом св. Антонія;
1993	- Апостольський нунцій в Україні та Апостольский адміністратор Закарпаття архієпископ Антоніо Франко консекрував новоспоруджений костел cв. Антонія Падуанського в Анталовцях на Закарпатті;
1995	- костел св. Антонія Падуанського у Львові проголошено санктуарієм св. Антонія Падуанського;
2008	- кардинал Мар'ян Яворський освятив дах та вежу храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині;
2012	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив ікону св. Антонія Падуанського у головному вівтарі храму св. Антонія у Лосячі на Тернопільщині;
2015	- єпископ Мар'ян Бучек освятив скульптуру Матері Божої Цариці Миру в костелі св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії та св. Антонія Падуанського у Великих Мостах на Львівщині;
2019	- костел cв. Антонія у Кримку на Тернопільщині консекрував єпископ Віталій Кривицький;
2020	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу cв. Антонія Падуанського в Олеську на Львівщині;
2021	- єпископ Радослав Змітрович освятив статую Марії Фатімської біля храму св. Йосифа у Слобідці-Красилівській на Хмельниччині;
2023	- єпископ Леон Дубравський за участю єпископа Радослава Змітровича проголосив храм св. Станіслава єп. мч. у Городку на Хмельниччині санктуарієм cв. Антонія Падуанського; - єпископ Віталій Скомаровський освятив на фасаді колишнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії і cв. Антонія Падуанського у Рівному пам'ятну таблицю останньому його душпастирю о. Кашубі;

Будівництво другого мурованого костелу в Ярмолинцях розпочалось коштом поміщика Адама Стефана Орловського, ймовірно, лише у 30-х роках ХІХ століття (можливо, 1835 року) вже після того, як царська влада 1831 року відібрала перший парафіяльний храм, що належав бернардинам, та ліквідувала їх монастир. Тривалий час римо-католики послуговувались в якості парафіяльної святині мурованою цвинтарною каплицею. Ще навіть у 1859-1860 роках схематизми Кам'янецької дієцезії подають ярмолинецьку парафію, чисельність якої тоді становила близько двох з половиною тисяч вірян, не згадуючи ні костел, ні його присвячення, проте пізніше схематизми Луцько-Житомирської дієцезії датують костел cвв. Апп. Петра і Павла 1859 роком. І завершив спорудження та оснащення цього храму після смерті Адама Олександр Орловський.

Принаймні, від 70-х років ХІХст. до початку 90-х років майже три з половиною тисяч вірних у Ярмолинцях та майже десяти сусідніх селах обслуговував адміністратор о. Ахацій Тарановський. Пізніше тут служили оо. Йосиф Шадбей, Франциск Топольницький та перед І світовою війною - о. Валерій Барановський. Весь цей час у схематизмах згадується каплиця на старому кладовищі, а 1914 року - також і на новому цвинтарі. За радянської влади костел використовували як кінозал, будинок культури, будинок піонерів. У 1989-1990 роках святиню повернули, її було відремонтовано зусиллями о. Владислава Ванаґса з Городка та освячено єпископом Яном Ольшанським MIC.