JARMOLIŃCE. Kościół p.w. św. Ap. Piotra i Pawła (183? - 1859). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

32100 Ярмолинці,
вул. Петропавлівська, 63,
+380 (3853) 210-92

Перша писемна згадка про Ярмолинці датується 1400 роком, у 1407 році король Владислав Ягайло подарував поселення Ходькові. 1455 року Ярмолинці отримали магдебурзьке право, були повітовим, а потім волосним центром. 1893 року тут проживало 3383 мешканців, 1905 року - 4419, нині - майже сім з половиною тисяч осіб. У 1958 року стали селищем (міського типу), 1965 року з приєднанням Солобковецького і Михайлівського районів підтвердили статус райцентру, а 2020 року увійшли до Хмельницького району.

Початок спорудження Петропавлівського костелу у Ярмолинцях часто датують 1793 роком. Приблизно тоді і справді розпочалось будівництво мурованої парафіяльної святині, але це був бернардинський храм cвв. Антонія і Яна Непомуцького, при якому душпастирство здійснювали ченці. Ставити майже поруч ще один парафіяльний костел не було сенсу, не кажучи вже про те, що народжений 1780 року Адам Орловський, якому приписують початок спорудження, не міг це зробити не тільки через свій вік, але ще й тому, що його батько Ян Орловський, що розпоряджався місцевими маєтностями, помер аж 1811 року.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: listopad, 09
1834	- інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина;
1924	- вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині;
1996	- храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек;
1997	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
2019	- у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським;
2020	- у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца;
Następna data: listopad, 10
1717	- храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1850	- Фердинанд Кан, номінований ординарієм Тираспольським, висвячений на єпископа в Санкт-Петербурзі Могильовським архієпископом Казимиром Дмоховським;
1900	- єпископ Болеслав Клопотовський консекрував головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Городківці на Вінничині;
2002	- новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Аристівці на Вінничині консекрував єпископ Броніслав Бернацький;

Будівництво другого мурованого костелу в Ярмолинцях розпочалось коштом поміщика Адама Стефана Орловського, ймовірно, лише у 30-х роках ХІХ століття (можливо, 1835 року) вже після того, як царська влада 1831 року відібрала перший парафіяльний храм, що належав бернардинам, та ліквідувала їх монастир. Тривалий час римо-католики послуговувались в якості парафіяльної святині мурованою цвинтарною каплицею. Ще навіть у 1859-1860 роках схематизми Кам'янецької дієцезії подають ярмолинецьку парафію, чисельність якої тоді становила близько двох з половиною тисяч вірян, не згадуючи ні костел, ні його присвячення, проте пізніше схематизми Луцько-Житомирської дієцезії датують костел cвв. Апп. Петра і Павла 1859 роком. І завершив спорудження та оснащення цього храму після смерті Адама Олександр Орловський.

Принаймні, від 70-х років ХІХст. до початку 90-х років майже три з половиною тисяч вірних у Ярмолинцях та майже десяти сусідніх селах обслуговував адміністратор о. Ахацій Тарановський. Пізніше тут служили оо. Йосиф Шадбей, Франциск Топольницький та перед І світовою війною - о. Валерій Барановський. Весь цей час у схематизмах згадується каплиця на старому кладовищі, а 1914 року - також і на новому цвинтарі. За радянської влади костел використовували як кінозал, будинок культури, будинок піонерів. У 1989-1990 роках святиню повернули, її було відремонтовано зусиллями о. Владислава Ванаґса з Городка та освячено єпископом Яном Ольшанським MIC.