 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
32301 Кам'янець-Подільський,
вул. Татарська, 20,
+380 (3849) 914-94,
f.b.: 1607289499556573
Місто належало Київській Русі, у XIII-XIV століттях - Галицько-Волинському князівству, а потім було захоплене татаро- монголами. У першій половині XIVст. Кам'янець став центром Подільського князівства на чолі з князями Коріятовичами, від 1362 року - у складі Литовсько-Руської держави (1374 року отримав магдебурзьке право), з 1434 року відійшоі до Польщі, з 1463 року - центр Подільського воєводства. У 1672-1699рр. належав Туреччині. У складі Росії у 1795-1997рр. - центр Подільського намісництва, а у 1797-1917рр. - Подільської губернії. Від 22 березня 1919р. по листопад 1920р. Кам'янець був столицею Української Народної Республіки, у 1937-1941рр. - центр Кам'янець-Подільської області, нині - районний центр з населенням майже сто тисяч мешканців.
Приблизно 1370 року перший дерев'яний Петропавлівський костел у Кам'янці спорудили князі Коріятовичі, а 1375 року ця святиня стала кафедральною після заснування дієцезії. У 1428-1430 роках було споруджено корпус первинного готичного мурованого храму. У 1547-1563 роках збудовали каплиці Вірменської Матері Божої і Пресвятих Тайн. 1621 року костел було перебудовано та споруджено каплицю Непорочного Зачаття Матері Божої після пожежі 1616 року. У 1646-1648 роках споруджено сучасний пресбітерій, що докорінно змінило внутрішній устрій храму. У 1672-1699 роках під час турецької окупації святиню перетворили на мусульманську мечеть, а біля входу спорудили мінарет. 1717 року відбувся частковий ремонт собору.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 26 | |
| 1776 | - у головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Гвіздці на Івано-Франківщині урочисто встановили образ Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії; |
| Наступна дата: січень, 27 | |
| 1760 | - о. Адам Красінський, призначений ординарієм Кам'янець-Подільським, рукоположений в єпископи в Скєрнєвічах (Польща) митролитом Гнєзненським і колишнім Львівським Владиславом Лубенським; |
| 2008 | - нову каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові освятив єпископ Броніслав Бернацький; |
У 1742-1757 роках здійснили капітальний ремонт та реконструкцію костелу за проектом архітектора Яна де Вітте. У 1853-1860 роках - черговий капітальний ремонт святині. 1862 року було відновлено дах після пожежі. 5 червня 1866 року собор втратив статус кафедрального після ліквідації царем Олександром ІІ дієцезії. У 1918р. відбулося відновлення дієцезії та кафедрального статусу святині.
З 1935 року по 29.06.1990р. храм перебував закритим, у ньому працював Музей історії релігії й атеїзму. 16 січня 1991 року собор став знову кафедральним після відновлення дієцезії. У 1991-1993 роках виконано зовнішній та внутрішній ремонти, встановлено нові дзвони. 28 червня 1998 року єпископ Ян Ольшанський MIC реконсекрував собор. У 2001 році проведено черговий ремонт органу середини ХІХ століття.
Катедральну парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці згромадження Сестер Урсулинок Пресвятого Серця Умираючого Ісуса та згромадження Сестер Бенедиктинок Місіонерок.
