|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
32301 Кам'янець-Подільський,
вул. Татарська, 20,
+380 (3849) 914-94,
f.b.: 1607289499556573
Miasto należało do Rusi Kijowskiej, w XIII-XIV wiekach do księstwa Halicko-Wołyńskiego, potem zawojowali je Tatarzy. W pierwszej połowie XIV wieku Kamieniec został centrum księstwa Podolskiego na czele z księciami Korijatowiczami, od 1362 roku należało do do państwa Litewsko-Ruskiego (w 1374 roku otrzymał prawo magdeburskie), od 1434 roku należało do Polski, od 1463r. - centrum województwa Podolskiego. W latach 1672-1699 należał do Turków. W składzie Rosji w 1795-1799 - centrum Podolskiego namiestnictwa, a w 1797-1917 - gubernii Podolskiej. Od 22 marca 1919 po listopad 1920 roku Kamieniec był stolicą Ukraińskiej Republiki Ludowej, w latach 1937-1941 - centrum Kamieniecko- Podolskiego obwodu, obecnie - centrum rejonu з населенням майже сто тисяч мешканців.
Приблизно 1370 року перший дерев'яний Петропавлівський костел у Кам'янці спорудили князі Коріятовичі, а 1375 року ця святиня стала кафедральною після заснування дієцезії. У 1428-1430 роках було споруджено корпус первинного готичного мурованого храму. У 1547-1563 роках збудовали каплиці Вірменської Матері Божої і Пресвятих Тайн. 1621 року костел було перебудовано та споруджено каплицю Непорочного Зачаття Матері Божої після пожежі 1616 року. У 1646-1648 роках споруджено сучасний пресбітерій, що докорінно змінило внутрішній устрій храму. У 1672-1699 роках під час турецької окупації святиню перетворили на мусульманську мечеть, а біля входу спорудили мінарет. 1717 року відбувся частковий ремонт собору.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: wrzesień, 08 | |
| 1724 | - коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині; |
| 1824 | - костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко; |
| 1829 | - костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський; |
| 1853 | - архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині; |
| 1860 | - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського; |
| 1885 | - освячено новозбудований костел Матері Божої Святого Розарію у Молодії на Буковині; |
| 1901 | - новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський; |
| 1909 | - освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині; |
| 1911 | - помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі; |
| 1930 | - новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек; |
| 1931 | - освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині; |
| 1995 | - храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій; |
| 2001 | - повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії); |
| 2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2013 | - єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2014 | - освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2018 | - єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 2021 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині; |
| Następna data: wrzesień, 09 | |
| 1923 | - єпископ Кароль Фішер освятив на Львівщині перенесений до Вацевичів (від 1945р. - Залужани) липовецький дерев'яний костелик Благовіщення Пресвятої Діви Марії; |
| 2001 | - в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині кардинал Мар'ян Яворський коронував образ Матері Божої Стрийської короною, освяченою у Львові 26 червня 2001 року Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ; |
У 1742-1757 роках здійснили капітальний ремонт та реконструкцію костелу за проектом архітектора Яна де Вітте. У 1853-1860 роках - черговий капітальний ремонт святині. 1862 року було відновлено дах після пожежі. 5 червня 1866 року собор втратив статус кафедрального після ліквідації царем Олександром ІІ дієцезії. У 1918р. відбулося відновлення дієцезії та кафедрального статусу святині.
З 1935 року по 29.06.1990р. храм перебував закритим, у ньому працював Музей історії релігії й атеїзму. 16 січня 1991 року собор став знову кафедральним після відновлення дієцезії. У 1991-1993 роках виконано зовнішній та внутрішній ремонти, встановлено нові дзвони. 28 червня 1998 року єпископ Ян Ольшанський MIC реконсекрував собор. У 2001 році проведено черговий ремонт органу середини ХІХ століття.
Катедральну парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці згромадження Сестер Урсулинок Пресвятого Серця Умираючого Ісуса та згромадження Сестер Бенедиктинок Місіонерок.
Strona główna