 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
32301 Кам'янець-Подільський,
вул. Татарська, 20,
+380 (3849) 914-94,
f.b.: 1607289499556573
Miasto należało do Rusi Kijowskiej, w XIII-XIV wiekach do księstwa Halicko-Wołyńskiego, potem zawojowali je Tatarzy. W pierwszej połowie XIV wieku Kamieniec został centrum księstwa Podolskiego na czele z księciami Korijatowiczami, od 1362 roku należało do do państwa Litewsko-Ruskiego (w 1374 roku otrzymał prawo magdeburskie), od 1434 roku należało do Polski, od 1463r. - centrum województwa Podolskiego. W latach 1672-1699 należał do Turków. W składzie Rosji w 1795-1799 - centrum Podolskiego namiestnictwa, a w 1797-1917 - gubernii Podolskiej. Od 22 marca 1919 po listopad 1920 roku Kamieniec był stolicą Ukraińskiej Republiki Ludowej, w latach 1937-1941 - centrum Kamieniecko- Podolskiego obwodu, obecnie - centrum rejonu з населенням майже сто тисяч мешканців.
Приблизно 1370 року перший дерев'яний Петропавлівський костел у Кам'янці спорудили князі Коріятовичі, а 1375 року ця святиня стала кафедральною після заснування дієцезії. У 1428-1430 роках було споруджено корпус первинного готичного мурованого храму. У 1547-1563 роках збудовали каплиці Вірменської Матері Божої і Пресвятих Тайн. 1621 року костел було перебудовано та споруджено каплицю Непорочного Зачаття Матері Божої після пожежі 1616 року. У 1646-1648 роках споруджено сучасний пресбітерій, що докорінно змінило внутрішній устрій храму. У 1672-1699 роках під час турецької окупації святиню перетворили на мусульманську мечеть, а біля входу спорудили мінарет. 1717 року відбувся частковий ремонт собору.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 04 | |
| 1803 | - о. Ігнатій Треттер освятив новоспоруджений храм Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині; |
| 1846 | - у Львівській катедрі з рук Львівського архієпископа вірменського обряду Самуеля Стефановича єпископські свячення отримав призначений на посаду Перемишльського єпископа о. Франциск Вежхлейський, майбутній митрополит Львівський; |
| 1887 | - костел cвв. Апп. Петра і Павла у Степовому (Карлсруе) на Миколаївщині консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр; |
| 1894 | - освячено костел бл. Кінги у Стебнику на Львівщині; |
| 1986 | - освячено новоспоруджену каплицю св. Франциска у Вінниці; |
| 1987 | - о. Йосиф Легович звершив першу післявоєнну Месу у поверненому костелі св. Миколая у Пнікуті на Львівщині; |
| 1998 | - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований храм cв. Владислава у Бедриківцях на Хмельниччині; |
| 2003 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений розпис костелу св. Архангела Михаїла у Чернівцях-Садгорі; - єпископ Мар'ян Бучек освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
| 2005 | - єпископ Станіслав Падевський освятив новозбудовану каплицю св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії у Макіївці на Донеччині; |
| 2013 | - о. Владислав Лізун освятив відновлену протягом останніх 6 місяців каплицю Христа Розіп'ятого в костелі cв. Антонія Падуанського у Львові; |
| 2014 | - єпископ Антал Майнек консекрував костел св. Франциска у Мукачеві на Закарпатті; - єпископ Ян Пурвінський освятив каплицю св. Агнеси у Соколові на Житомирщині; |
| 2015 | - єпископ Леон Дубравський освятив наріжний камінь храму св. Франциска в Андрійківцях на Хмельниччині; - архієпископ Петро Мальчук освятив наріжний камінь майбутнього костелу св. Терези від Немовляти Ісуса в Ірпині біля Києва; |
| 2020 | - єпископ Віталій Кривицький освятив відновлений храм св. Терези від Немовляти Ісуса і нову Хресну дорогу у Кам'яному Броді на Житомирщині; |
| Następna data: październik, 05 | |
| 1856 | - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1990 | - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2013 | - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму; |
| 2017 | - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2019 | - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
У 1742-1757 роках здійснили капітальний ремонт та реконструкцію костелу за проектом архітектора Яна де Вітте. У 1853-1860 роках - черговий капітальний ремонт святині. 1862 року було відновлено дах після пожежі. 5 червня 1866 року собор втратив статус кафедрального після ліквідації царем Олександром ІІ дієцезії. У 1918р. відбулося відновлення дієцезії та кафедрального статусу святині.
З 1935 року по 29.06.1990р. храм перебував закритим, у ньому працював Музей історії релігії й атеїзму. 16 січня 1991 року собор став знову кафедральним після відновлення дієцезії. У 1991-1993 роках виконано зовнішній та внутрішній ремонти, встановлено нові дзвони. 28 червня 1998 року єпископ Ян Ольшанський MIC реконсекрував собор. У 2001 році проведено черговий ремонт органу середини ХІХ століття.
Катедральну парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці згромадження Сестер Урсулинок Пресвятого Серця Умираючого Ісуса та згромадження Сестер Бенедиктинок Місіонерок.
