|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
32301 Кам'янець-Подільський,
вул. Татарська, 20,
+380 (3849) 914-94,
f.b.: 1607289499556573
Miasto należało do Rusi Kijowskiej, w XIII-XIV wiekach do księstwa Halicko-Wołyńskiego, potem zawojowali je Tatarzy. W pierwszej połowie XIV wieku Kamieniec został centrum księstwa Podolskiego na czele z księciami Korijatowiczami, od 1362 roku należało do do państwa Litewsko-Ruskiego (w 1374 roku otrzymał prawo magdeburskie), od 1434 roku należało do Polski, od 1463r. - centrum województwa Podolskiego. W latach 1672-1699 należał do Turków. W składzie Rosji w 1795-1799 - centrum Podolskiego namiestnictwa, a w 1797-1917 - gubernii Podolskiej. Od 22 marca 1919 po listopad 1920 roku Kamieniec był stolicą Ukraińskiej Republiki Ludowej, w latach 1937-1941 - centrum Kamieniecko- Podolskiego obwodu, obecnie - centrum rejonu з населенням майже сто тисяч мешканців.
Приблизно 1370 року перший дерев'яний Петропавлівський костел у Кам'янці спорудили князі Коріятовичі, а 1375 року ця святиня стала кафедральною після заснування дієцезії. У 1428-1430 роках було споруджено корпус первинного готичного мурованого храму. У 1547-1563 роках збудовали каплиці Вірменської Матері Божої і Пресвятих Тайн. 1621 року костел було перебудовано та споруджено каплицю Непорочного Зачаття Матері Божої після пожежі 1616 року. У 1646-1648 роках споруджено сучасний пресбітерій, що докорінно змінило внутрішній устрій храму. У 1672-1699 роках під час турецької окупації святиню перетворили на мусульманську мечеть, а біля входу спорудили мінарет. 1717 року відбувся частковий ремонт собору.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: czerwiec, 23 | |
| 1828 | - вступив в урядування Луцько-Житомирською дієцезією єпископ-ординарій Михайло Пивницький; |
| 1883 | - новозбудований храм Успіння Пресвятої Діви Марії в Лисці на Івано-Франківщині консекрував архієпископ Львівський вірменського обряду Ісаак Ісакович; |
| 1898 | - освячено новозбудовану каплицю у Зубреці на Тернопільщині; |
| 1912 | - каплицю у Старому Скалаті на Тернопільщині освятив єпископ Владислав Бандурський; |
| 1956 | - у Корначівці Хмельницької області народився майбутній єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Харківсько-Запорізький та Одесько-Сімферопольський; |
| 1984 | - висвячений на єпископа у Кракові (Польща) кардиналом Франциском Махарським майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський; |
| 1990 | - у Бісковичах на Львівщині освятили костел Різдва св. Йоана Хрестителя після ремонту; - освячено повернений костел Різдва Матері Божої у Чукві на Львівщині; |
| 2006 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новозбудований та облаштований костел Пресвятого Серця Господа Ісуса у Шаргороді-Розкоші на Вінничині; |
| 2013 | - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю св. Йоана Хрестителя у Первомайську на Миколаївщині; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Всіх Святих у Новому Яричеві на Львівщині освятив пам’ятник Йоану Павлу ІІ; |
| Następna data: czerwiec, 24 | |
| 1599 | - закладено наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя в Ізяславі на Хмельниччині; |
| 1862 | - о. Леопольд Погожельський освятив новозбудований костел під титулом св. Антонія в Красному на Вінничині; |
| 1928 | - освячено наріжний камінь храму Імені Пресвятої Діви Марії у Підвисокому на Тернопільщині; |
| 1987 | - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Ян Нємєц висвячений на священника єпископом Ігнатієм Токарчуком у Перемишлі (Польща); |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Ян Ольшанський освятив костел Христа Царя в Івано-Франківську; |
| 1991 | - костел Преображення Господнього у Куманові на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| 1992 | - у Бердичеві на Житомирщині відправили першу після повернення костелу cв. Варвари Месу; |
| 1995 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відтворену капличку Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Острозі на Рівненщині ; |
| 2003 | - майбутнього єпископа-помічника Мукачівського Миколу Лучка рукоположив в священники єпископ Антал Майнек у Мукачівській катедрі; |
| 2005 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив новий костел свв. Архангела Михаїла i Антонія у Камені-Каширському на Волині; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький повторно освятив відновлений костел Різдва св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині; |
| 2017 | - о. Віталій Кривицький, номінований ординарієм Київсько-Житомирським, висвячений на єпископа Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті у співкатедрі в Києві; |
| 2018 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив новий головний вівтар костелу Різдва св. Йоана Хрестителя у Галущинцях на Тернопільщині; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький у Доброславі на Одещині освятив земельну ділянку під будівництво костелу та хрест, встановлений на ній; |
У 1742-1757 роках здійснили капітальний ремонт та реконструкцію костелу за проектом архітектора Яна де Вітте. У 1853-1860 роках - черговий капітальний ремонт святині. 1862 року було відновлено дах після пожежі. 5 червня 1866 року собор втратив статус кафедрального після ліквідації царем Олександром ІІ дієцезії. У 1918р. відбулося відновлення дієцезії та кафедрального статусу святині.
З 1935 року по 29.06.1990р. храм перебував закритим, у ньому працював Музей історії релігії й атеїзму. 16 січня 1991 року собор став знову кафедральним після відновлення дієцезії. У 1991-1993 роках виконано зовнішній та внутрішній ремонти, встановлено нові дзвони. 28 червня 1998 року єпископ Ян Ольшанський MIC реконсекрував собор. У 2001 році проведено черговий ремонт органу середини ХІХ століття.
Катедральну парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці згромадження Сестер Урсулинок Пресвятого Серця Умираючого Ісуса та згромадження Сестер Бенедиктинок Місіонерок.
Strona główna