STAROKONSTANTYNÓW (Konstantynów). Kościół p.w. św. Jana Chrzciciela (1754 - 1778). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

31000 Старокостянтинів,
вул. Острозького, 45,
+380 (3854) 244-66,
f.b.: 1930356800552745

5 березня 1505 року вперше у документі згадується село Колищенці. На його землях 1561 року князь Костянтин Острозький заснував місто Костянтинів, яке цього ж року отримало магдебурзьке право. 1632 року його перейменували на Старокостянтинів, щоб не путати з іншим Костянтиновом (нині - Новокостянтинів). Був сотенним містом Української держави Богдана Хмельницького, від 1796 року - центром повіту, у радянські часи - райцентром, а 2020 року увійшоа до Хмельницького району. 1885 року тут проживало понад 18 тисяч мешканців, 1905 року - близько 17 тисяч, нині - майже 34 тисяч осіб.

Фундація костельно-монастирського комплексу капуцинів в Старокостянтинові місцевим власником князем Янушем Сангушко відбулась 13 липня 1750 року. 2 січня 1752 року о. Юзеф Голуховський з Луцька освятив хрест на місці його будівництва. 25 листопада 1752 року в невеличкому притулку поряд з дерев'яною капличкою оселились перші ченці. 9 лютого 1753 року о. Голуховський заклав та освятив наріжний камінь під спорудження костелу.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: maj, 17
1725	- єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині;
1827	- архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині;
1885	- інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського;
1890	- єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині;
1910	- костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського;
2014	- урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського;
Następna data: maj, 18
1828	- архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899	- бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991	- відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996	- архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000	- Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002	- новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський; - кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003	- у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007	- єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019	- єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021	- єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;

Будівництво мурованих храму (за проектом архітектора Паоло Фонтана) і монастиря капуцинів в Старокостянтинові розпочалось 1754 року і тривало (разом із оздобленням та оснащенням) близько двох десятиліть. Після смерті 1755 року Януша Сангушко будівництвом опікувався князь Станіслав Любомирський. Протягом двох днів, 11 та 12 жовтня 1778 року тривали урочистості консекрації під титулом св. Йоана Хрестителя новоспорудженого у стилі пізнього бароко костелу єпископом-помічником Луцьким Франциском Коморницьким . 1832 року до капуцинської парафії було приєднано домініканську парафію Матері Божої Громничної після ліквідації царським урядом домініканського монастиря.

У 1887 році царський уряд ліквідував також і монастир капуцинів в Старокостянтинові, костел став лише парафіяльним, проте ченці продовжували тут душпастирство до І світової війни. Наприкінці ХІХ століття парафія нараховувала майже 4 тисячі вірних та мала каплиці в Ілляшівці, Михайлівцях (дерев'яна), Самчиках (дерев'яна), Семиреньках (мурована) і Сковородках (мурована), а також цвинтарну (мурована 1890 року) у Старокостянтинові.

Перед І світовою війною чисельність вірян парафії у Старокостянтинові збільшилась до майже 5400 осіб, а в останньому схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії за 1925 рік становила 6 тисяч. Тоді парафією опікувався адміністратор о. Йосиф Круммель, додатково подається мурована каплиця в неідентифікованому селі Ляшки (можливо, ним стала Ілляшівка, яка вже не згадується).

Źródło zdjęcia: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Святиню в Старокостянтинові радянська влада зачинила 1935 року (богослужіння відбувались у 1942–1947 роках). Потім храм пристосували під будинок культури, а повернули його вірянам 1989 року. Частково відремонтований костел освятив 24 грудня 1989 року майбутній єпископ о. Ян Ольшанський MIC. У різні часи місцевою парафією опікувались майбутні єпископи оо. Станіслав Широкорадюк OFM та Станісла Падевський OFM Cap.

Парафію в Старокостянтинові від 1990 року продовжують обслуговувати францисканці-капуцини (zakon Braci Mniejszych Kapucynów), з вересня 1995 року працюють черниці-йосифітки згромадження Сестер св. Йосифа.