 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
30000 Славута,
вул. Князя Сангушка, 29,
+380 (3842) 263-72, 713-36
У 1633 році було видано привілей на заснування на «новозаславських ґрунтах» на основі маґдебурзького права нового містечка, яке отримало назву Славутин. 1754 року король Август III Фрідріх повторно надав містечку маґдебурзьке право. У 1866р. Славута стала центром волості. 1870 року тут проживало 3259 мешканців, 1905 року - близько 8000,осіб. 1923 року Славута була районним центром, 1979 року стала містом обласного підпорядкування, а від 2020 року входить до Шепетівського району. Нині місто має понад 35 тисяч мешканців.
Католики латинського обряду міста належали до парафії св. Йосифа в Ізяславі. У 1795 році у Славуті освятили перебудовану завдяки місцевим власниками Сангушкам з якоїсь господарської споруди філіальну муровану каплицю, якою стали опікуватись ізяславські отці-місіонери (лазаристи), отримавши тут свій осередок. А 1822 року ця ж родина Сангушків розпочала на околиці свого парку будівництво сучасного мурованого костелу - їх родинної усипальниці та філіального храму вже згаданої парафії в Ізяславі.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 04 | |
| 1803 | - о. Ігнатій Треттер освятив новоспоруджений храм Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині; |
| 1846 | - у Львівській катедрі з рук Львівського архієпископа вірменського обряду Самуеля Стефановича єпископські свячення отримав призначений на посаду Перемишльського єпископа о. Франциск Вежхлейський, майбутній митрополит Львівський; |
| 1887 | - костел cвв. Апп. Петра і Павла у Степовому (Карлсруе) на Миколаївщині консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр; |
| 1894 | - освячено костел бл. Кінги у Стебнику на Львівщині; |
| 1986 | - освячено новоспоруджену каплицю св. Франциска у Вінниці; |
| 1987 | - о. Йосиф Легович звершив першу післявоєнну Месу у поверненому костелі св. Миколая у Пнікуті на Львівщині; |
| 1998 | - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований храм cв. Владислава у Бедриківцях на Хмельниччині; |
| 2003 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений розпис костелу св. Архангела Михаїла у Чернівцях-Садгорі; - єпископ Мар'ян Бучек освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
| 2005 | - єпископ Станіслав Падевський освятив новозбудовану каплицю св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії у Макіївці на Донеччині; |
| 2013 | - о. Владислав Лізун освятив відновлену протягом останніх 6 місяців каплицю Христа Розіп'ятого в костелі cв. Антонія Падуанського у Львові; |
| 2014 | - єпископ Антал Майнек консекрував костел св. Франциска у Мукачеві на Закарпатті; - єпископ Ян Пурвінський освятив каплицю св. Агнеси у Соколові на Житомирщині; |
| 2015 | - єпископ Леон Дубравський освятив наріжний камінь храму св. Франциска в Андрійківцях на Хмельниччині; - архієпископ Петро Мальчук освятив наріжний камінь майбутнього костелу св. Терези від Немовляти Ісуса в Ірпині біля Києва; |
| 2020 | - єпископ Віталій Кривицький освятив відновлений храм св. Терези від Немовляти Ісуса і нову Хресну дорогу у Кам'яному Броді на Житомирщині; |
| Наступна дата: жовтень, 05 | |
| 1856 | - костел св. Валентина у Раковці на Львівщині консекрував архієпископ Лукаш Баранецький; |
| 1990 | - Апостольський делегат в СРСР та Росії архієпископ Франческо Коласуонно освятив земельну ділянку під будівництво костелу у Довбиші на Житомирщині; |
| 2008 | - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новозбудований храм Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині; |
| 2013 | - архієпископ Станіслав Будзік (Польща) за участі єпископів Мар'яна Бучека, Яна Собіло, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка та Степана Менька (УГКЦ) консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Бердянську на Запоріжжі освятив меморіальну таблицю, присвячену консекрації храму; |
| 2017 | - тимчасову каплицю cвв. Апп. Петра і Павла у Сокільниках під Львовом освятив архієпископ Мечислав Мокшицький; |
| 2019 | - єпископ Віталій Скомаровський на території колишнього кладовища освятив земельну ділянку під будівництво храму у Горохові на Волині; - єпископ Леон Малий впровадив реліквії св. Йоана Павла ІІ до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
Спорудження костелу в Славуті під керівництвом будівничого А. Брунака закінчили, в основному, 1827 року, але завершувальні будівельні роботи тривали також у 1829-1831 роках, а оснащення продовжувалось ще у наступні роки. Святиня тоді отримала титул св. Дороти на честь померлої 1822 року дочки і сестри Євстахія Сангушка. Мала бути копією храму св. Евстахія у Парижі, проте навіть поверхового погляду на ці два костели достатньо, щоб зрозуміти, що цього не сталось.
У 1839-1840 роках у славутському храмі встановили головний вівтар, амвони і лавки роботи антонінського теслі Ґаспара Давмановича. Автором головного вівтаря був архітектор Денис Макклер. 1841 року було змонтовано рококовий орган, придбаний Євстахієм Потоцьким із зачиненого царською владою 1832 року кармелітського костелу Пресвятої Діви Марії у Городищі. У 1848 році костел у Славуті став парафіяльним. 1861 року цей храм освятив єпископ Луцький Каспер Боровський.
У 70-х роках цього столліття близько півтори тисячі вірян у Славуті та сусідніх селах обслуговував адміністратор о. Сигизмунд Звєйський, у 80-х - о. Ян Сціславський (понад 1800 вірних), у першому десятилітті ХХ століття - о. Симеон Рушинський (3000 парафіян), а 1914 року - о. Владислав Дущик (понад 3200 римо-католиків). Парафія мала у каплиці у Славуті - цвинтарну та палацову Сангушків. Головний вівтар храму містив італійський образ «Мучеництво святої Дороти», а в одному з бічних було «Розп'яття на хресті», виконане Войцехом Статлером на замовлення Романа Санґушка. 1917 року до костелу перенесли образ св. Терези, що залишився неушкодженим після спалення палацу князів Санґушків.
Відомо, що 1930 року радянською владою було заарештовано славутського настоятеля о. Фелікса Забуського та зіслано в табори, де він і помер. Храм у Славуті зачинили у 1935 році, перетворивши його на клуб, а потім - ще й після ІІ світової війни (під час німецької окупації святиня працювала). Її використовували спочатку як спортзал педучилища, потім - як зерносховище, товарний склад, у тому числі розсипної солі. Повернули колишній костел вірянам 1990 року. Після часткового ремонту його освятив 1994 року єпископ Ян Ольшанський MIC. Проте внаслідок завданих комуністичним режимом суттєвих знищень ремонтні роботи продовжуються і далі.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють тут також черниці згромадження Сестер Божого Провидіння. У Славуті є також філіальна каплиця св. Миколая.
