ПРАВДИНЕ (Цареводар). Костел Преображення Господнього / Пресвятого Серця Ісуса Христа (1915). Херсонська обл., Херсонський р-н

75012 Правдине,
f.b.: 273783780645801

Правдине (Цареводар) засновано 1846 року переселенцями з Віленської, Гродненської та Подільської губерній Російської імперії на подарованій царем землі. У 1858 році їх було близько шести сотень, 1886 року - 1368, а 1906 року - 1766. Нині тут проживає понад 1600 мешканців.

Належали вони до парафії у Херсоні. Спочатку (ймовірно, 1858 року) спорудили мурований молитовний дім як філіальну святиню цієї парафії, і лише 1915 року своїм коштом завершили будівництво філіального мурованого костелу під титулом Пресвятого Серця Ісуса Христа в стилі еклектизму з елементами готики і ренесансу. У радянський час (ймовірно, 1937 року) храм закрили та перетворили на зерносховище.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: жовтень, 06
1822 - висвячений на священника у Львівській катедрі архієпископом Андрієм Анквічем майбутній архієпископ Лукаш Баранецький;
1896 - костел св. Мартина, єпископа у Піщаному Броді (Шпейєрі) на Миколаївщині освятив єпископ Тираспольський Антон Церр;
1929 - освячено наріжний камінь костелу св. Вацлава у Грушвиці на Рівненщині;
2001 - отримав єпископське свячення з рук кардинала Анжело Содано майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Іван Юркович;
2007 - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині консекрував єпископ Станіслав Падевський за участю єпископа Леона Дубравського;
2010 - єпископ Антал Майнек у Виноградові на Закарпатті відкрив та освятив ритуальний центр св. Яна Капістрана, до складу якого увійшла каплиця св. Цецилії;
2013 - архієпископ Петро Мальчук у Житомирі освятив на фасаді храму св. Яна з Дуклі меморіальну дошку, присвячену святому архієпископу Зигмунту Фелінському;
- в костелі св. Якова у Торуні (Польща) розпочато беатифікаційний процес колишнього ординарія Луцького єпископа Адольфа Шельонжека;
Наступна дата: жовтень, 07
1742 - у Варшаві висвячений на єпископа своїм старшим братом ординарієм Плоцьким Антонієм Дембовським призначений Кам'янець-Подільським єпископом-ординарієм о. Миколай Дембовський, майбутній Львівський архієпископ-номінант;
1765 - дерев'яний храм у Рижищеві на Київщині освятив під титулом св. Станіслава київський декан та настоятель парафії у Фастові о. Мартин Рибінський;
1826 - новозбудований та оснащений костел св. Анни у Барі на Вінничині консекрував Францішек Мацкевич;
1928 - о. Франциск Лісовський, призначений єпископом-помічником Львівським, рукоположений в єпископи у Львівській катедрі архієпископом Болеславом Твардовським;
1931 - освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Остробрамської у Львові;
1934 - урочисто освячено новозбудований костел Матері Божої Остробрамської у Львові;
1955 - у Вероні (Італія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті;
1995 - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині консекрував архієпископ Мар'ян Яворський;
- храм св. Олександра у Києві консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк;
1997 - єпископ Антал Майнек призначений Апостольським адміністратором Закарпаття;
1999 - єпископ Леон Дубравський заклав освячений Папою Йоаном Павлом ІІ наріжний камінь під будівництво храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2003 - єпископ Станіслав Падевський освятив розарій з каменю, встановлений навколо храму Бога Отця Милосердного у Запоріжжі;
2011 - співкатедру Бога Отця Милосердного у Запоріжжі проголошено санктуарієм Бога Отця Милосердного;
2013 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відремонтований парафіяльний будинок при костелі св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
2014 - єпископ Леон Малий освятив встановлену у головному вівтарі костелу св. Станіслава єп. мч. у Буську на Львівщині копію чудотворної ікони Буської Божої Матері;
- архієпископ Петро Мальчук в каплиці св. Гіацинта Одровонжа у Києві освятив копію ікони Матері Божої Жовківської (Святого Розарію), подаровану з Варшави;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький ввів до костелу Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у Києві на Перова мощі свв. Папи Йоана Павла ІІ та с. Фаустини Ковальської;
2018 - єпископ Леон Дубравський освятив капличку із скульптурою Матері Божої в огорожі костелу св. Адальберта (Войтеха) у Гвардійському на Хмельниччині;
- освячено Тау-хрест із скульптурою св. Франциска на території костелу Доброго Пастиря у Ключарках на Закарпатті;
2019 - єпископ Антал Майнек освятив встановлений у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Сторожниці на Закарпатті старий орган;
- єпископ Станіслав Широкорадюк в парафії Матері Божої Фатімської у Конотопі на Сумщині освятив монастир францисканців;
2023 - єпископ Петро Лучок призначений ординарієм Мукачівської дієцезії;

У посткомуністичні часи костел намагались реставрувати місцеві жителі. Раз в місяць священники з парафії Пресвятого Серця Ісуса Христа у Херсоні проводили для них богослужіння у школі, а інколи - навіть у колишньому храмі. У 2010 році коштом В. Босакевича було відремонтовано дах, завдяки М. Джиджевському встановили нові вікна. Сільрада допомогла віднайти і підготувати проект з електрифікації будівлі. У 2015р. новий адміністратор о. Лукаш Міка завдяки фінансовій допомозі з Німеччини і Польщі розпочав внутрішні ремонтні роботи в святині, які продовжувались також у 2016-2018 роках наступним адміністратором о. Павелом Вєжхонєм. 23 вересня 2018 року дієцезіальний священник о. Лукаш Міка став першим настоятелем самостійної парафії у Правдиному, яка отримала титул Преображення Господнього. 3 жовтня 2021 року відновлений храм консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк.

У мережі внаслідок браку достовірної інформації можна зустріти інші дані щодо титулу святині та часу її спорудження. Зокрема, їй приписують титул Зішестя Христа чи Тіла Господнього, а також датують XIX століттям. Проте схематизми Тираспольської дієцезії беззаперечно присвячують святиню Пресвятому Серцю Ісуса Христа. Окрім того, ще 1914 року подають її як молитовний дім, а вже 1917 року вона виступає як костел, споруджений 1915 року.


Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.