ХАРКІВ - Нова Баварія. Костел Матері Божої Святого Скапулярію i св. Рафаїла Калиновського (200?). Харківська обл., Харківський р-н

61??? Харків,
вул. Катаєва, 22,
+380 (57) 376-21-50,
f.b.: 812500848953179

На місці Харкова за часів Київської Русі знаходилося місто Донець. 1655 року тут оселилась ватага українських козаків під проводом «осадчого» І. Каркача. Харківський козацький полк як адміністративно-військова одиниця був найбільшим у Слобідській Україні. 1765 року полкову самоуправу Xаркова скасували, з 5 слобідських полків утворили губернію з осідком у Xаркові. У 1919-1934рр. місто було першою столицею УРСР, а нині є обласним центром з населенням понад 1443 тисяч мешканців.

Місцевість Харкова Нова Баварія отримала розвиток у середині XIX століття, коли біля залізничної станції німецький підприємець з Баварії збудував пивзавод (звідси і назва).

У 2001 року оо.-кармеліти босі розпочали душпастирство серед вірних цього харківського мікрорайону. За цей час вони спорудили по вулиці Катаєва монастир та костел. Через 11 років, 4 листопада 2012 року настоятелем костелу став дієцезіальний священник, а 10 вересня 2017 року її перейняли оо.-домініканці (орден Братів Проповідників).

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 20
1936 - єпископ Євгеній Базяк консекрував новоспоруджений храм Імені Пресвятої Діви Марії у Підвисокому на Тернопільщині;
1937 - Апостольський адміністратор Тираспольський єпископ Олександр Фрізон розстріляний радянською владою;
1988 - висвячений на священника Познаньським архієпископом Єжи Стробою майбутній єпископ-помічник Одесько-Сімферопольський Яцек Пиль;
2002 - оо. Мар’ян Бучек та Леон Малий, призначені єпископами-помічниками Львівськими, висвячені на єпископів кардиналом Мар’яном Яворським у Львівській катедрі;
2004 - перша Меса у новозбудованому костелі Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії у Гвіздаві на Житомирщині;
2009 - єпископ Леон Дубравський освятив новозбудовану каплицю Пресвятого Серця Господа Ісуса у Пиковці на Вінничині;
Наступна дата: червень, 21
1739 - костел cв. Антонія Падуанського у Львові консекрував єпископ-помічник Львівський С. Гловинський;
1767 - помер у Варшаві колишній Львівський митрополит-архієпископ Владислав Лубенський, примас та митрополит Гнєзненський; похований в колегіаті у Ловічу;
1903 - єпископ К. Фішер консекрував новозбудований костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
1925 - закладено та освячено наріжний камінь костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Шибалині на Тернопільщині;
2008 - костел Матері Божої Неустанної Допомоги у Чорноморську на Одещині освятив єпископ Броніслав Бернацький;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив хрест і територію майбутнього костелу св. Терези від Дитятка Ісуса у Львові-Брюховичах;
- каплицю Матері Божої Неустанної Допомоги у Тетірці на Житомирщині після завершення ремонту освятив єпископ Петро Мальчук;
2017 - о. Едварда Каву, номінованого єпископом-помічником Львівським, консекрував у Львівській катедрі архієпископ Мечислав Мокшицький;

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.