ХАРКІВ - Олексіївка. Костел Святої Родини (2004 - 2013). Харківська обл., Харківський р-н

61051 Харків,
вул. Клочківська, 319,
+380 (57) 336-69-98,
www: sviatesimejstvo.in.ua

На місці Харкова за часів Київської Русі знаходилося місто Донець. 1655 року тут оселилась ватага українських козаків під проводом «осадчого» І. Каркача. Харківський козацький полк як адміністративно-військова одиниця був найбільшим у Слобідській Україні. 1765 року полкову самоуправу Xаркова скасували, з 5 слобідських полків утворили губернію з осідком у Xаркові. У 1919-1934рр. місто було першою столицею УРСР, а нині є обласним центром з населенням понад 1443 тисяч мешканців.

Олексіївка (північно-західна частина Харкова) відокремлена Олексіївською балкою, по якій тече річка Олексіївка. Поселення виникло наприкінці XVII - на початку XVIII століть як слободка Олексіївка. У 50-ті роки ХХ століття Олексіївка увійшла в межі Харкова, а масова її забудова багатоповерховими спорудами почалась зі середини 70-х років.

Отці-маріани почали працювати у Харкові ще до повернення вірним храму Успіння Пресвятої Діви Марії. Пізніше їх діяльність зосередилась у харківському мікрорайоні Олексіївка, де у другій половині 90-х років було придбано приватний будинок та облаштовано у ньому тимчасові каплицю і монастир.

А 24 жовтня 2001 року Харківська міськрада прийняла рішення про виділення земельної ділянки під будівництво маріянського костельно-монастирського комплексу, яке весною 2004 року затвердили депутати міської ради. У травні цього ж року розпочалось будівництво. 16 грудня 2008 року єпископ Мар’ян Бучек освятив купол вежі і хрест, які було встановлено на храмі. Цього ж року накрито дахи костелу і парафіяльного будинку бляхою, пожертвованою німецькою фірмою 'Rheinzink'. 20 липня 2011 року єпископ Бучек освятив дзвони храму, які привезли для парафії з Роттердаму (Голландія) Паула та Діна Хоффман разом з лавками, хрестильницею та тимчасовим вівтарем.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 17
1746	- костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький;
1753	- храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик;
1906	- новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський;
1989	- майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою;
2005	- храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2006	- єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині;
2015	- Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині; - єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині;
Наступна дата: червень, 18
1993	- костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
2000	- архієпископ Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь майбутнього костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині;
2004	- єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині;
2005	- Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді;
2016	- Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії; - кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова; - освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах;

У костелі, спорудження та оснащення якого завершувалось, вірні спочатку послуговувались тимчасовою каплицею. 29 грудня 2013 року єпископ Бучек освятив храм, його оснащення ще продовжувалось, проте він вже був пристосований для богослужінь. 13 травня 2017 року повністю збудований та оснащений костел консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк OFM за участю єпископа Бучека. Храм має орган.

Парафію обслуговують оо.-маріани (згромадження Отців Маріянів Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, з 2000 року тут працюють сестри-євхаристки (згромадження Сестер Служебниць Ісуса в Євхаристії), котрі катехизують дітей і молодь, а також надають харитативну допомогу хворим.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Місцезнаходження: Харківсько-Запорізька д-я, Харківська обл.; Статус: КОСТЕЛИ / Звичайні; Належність і стан: Католицькі / Римсько-католицькі; Титул: СВЯТОЇ РОДИНИ; Вік: XIX-XXI століття / XXI століття / I половина; Духовенство: Монахи / Маріяни, MIC; Інше: 1. Веб-сторінки, 2. Орга́ни;

ПОДІЇ,
ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ

2003. 03.27 Єпископ Станіслав Падевський освятив нове приміщення сестер-євхаристок з каплицею блаженного Юрія Матулевича в одній з кімнат; 12.28 Урочисту Літургію престольного свята очолив єпископ Станіслав Падевський;

2008. 06.15 Єпископ Мар’ян Бучек очолив Святу Месу та ввів на посаду настоятеля парафії о. Леоніда Ткачука MIC; 07.16 Єпископ Мар’ян Бучек очолив Месу з нагоди 50-річчя о. Леоніда Ткачука MIC. Проповідь виголосив єпископ Броніслав Бернацький; 12.16 Єпископ Мар’ян Бучек освятив купол вежі і хрест, встановлені на храмі, що будується;

2009. 06.20 Святу Месу срібного ювілею священства о. Леоніда Ткачука MIC очолив єпископ Мар’ян Бучек. Єпископ Станіслав Широкорадюк прочитав привітання від Апостольського нунція в Україні архієпископа Івана Юрковича, Слово Боже виголосив єпископ Станіслав Падевський; 12.27 Урочисту відпустову Святу Літургія очолив владика Мар’ян Бучек;

2010. 12.26 Службу Божу храмового свята очолив єпископ Мар’ян Бучек;

2011. 07.20 Єпископ Мар'ян Бучек відслужив Святу Месу та освятив дзвони, які привезли з Роттердаму для парафії; 12.30 Парафіяльний відпуст Святої Родини очолив єпископ Мар'ян Бучек;

2012. 07.27 25-річчя беатифікації єпископа Юрія Матулевича (відновив орден маріанів і заснував згромадження Сестер Служебниць Ісуса в Євхаристії). Месу очолив єпископ Мар’ян Бучек; 12.30 Храмове свято Святої Родини. Урочисту Літургію очолив і Слово Боже виголосив єпископ Мар’ян Бучек;

2013. 02.14 Зустріч духовенства Харківського деканату на чолі з єпископом Мар'яном Бучеком; 12.29 Урочистість освячення новоспорудженого храму та парафіяльного відпусту, присвяченого Святій Родині, очолив єпископ Мар'ян Бучек;

2014. 06.03 30-річчя священства єпископа Станіслава Широкорадюка та о. Леоніда Ткачука. Проповідь виголосив єпископ Ян Собіло; 12.28 Єпископ Станіслав Широкорадюк очолив урочисту Святу Месу з нагоди храмового празника Святої Родини;

2015. 12.27 В урочистість Святої Родини відбулось престольне свято. Святу Месу очолив єпископ Станіслав Широкарадюк;

2016. 12.30 Єпископ Леон Малий очолив храмове свято на честь покровителів храму та освятив центральну вівтарну скульптурну композицію Ісуса, Марії та Йосифа;

2017. 05.13 Єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека здійснив КОНСЕКРАЦІЮ КОСТЕЛУ, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; 12.31 Єпископ Мар'ян Бучек очолив урочисту Святу Месу з нагоди храмового свята;

2018. 12.29 Єпископ Мар'ян Бучек очолив храмове свято Святої Родини;

2020. 12.27 Під проводом єпископа Павла Гончарука відбулось храмове свято Святої Родини;

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.