ХАРКІВ. Кафедральний собор Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії (1887 - 1891). Харківська обл., Харківський р-н

61057 Харків,
вул. Гоголя, 4,
+380 (57) 706-25-54

На місці Харкова за часів Київської Русі знаходилося місто Донець. 1655 року тут оселилась ватага українських козаків під проводом «осадчого» І. Каркача. Харківський козацький полк як адміністративно-військова одиниця був найбільшим у Слобідській Україні. 1765 року полкову самоуправу Xаркова скасували, з 5 слобідських полків утворили губернію з осідком у Xаркові. У 1919-1934рр. місто було першою столицею УРСР, а нині є обласним центром з населенням понад 1443 тисяч мешканців.

Після поділів Польщі 1772-1795рр. та Французької революції 1789р. до Харкова прибули католики з Польщі та Франції, а після відкриття у 1805р. університету - викладачі-католики з-за кордону. Меси проводились у 1-й Харківській гімназії та університеті приїзджими священиками, а 1829 року у Харків призначено першого постійного душпастиря - о.-францисканця Гемініана Чаплинського.

У 1830р. харківська католицька спільнота придбала земельну ділянку по вул. Малій Сумскій (нині - Гоголя) з великим двохповерховим будинком, який після перебудови став першим храмом (освячено 01.10.1832р. під титулом Пресвятої Діви Марії Святого Розарію). У 1850р. поряд з церквою споруджено цегляний будинок для священників, а також проведено реконструкцію святині. У 80-х роках XIXст. цей храм став надто малим для спільноти, що налічувала до 5 тисяч парафіян. 29 квітня 1887 року було освячено наріжний камінь костелу, проект якого у неоготичному стилі безоплатно виконав харківський архітектор Б. Михайловський. 15 грудня 1891 року настоятель о. П. Кісаржевський освятив новозбудований храм під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії, 26 липня 1892 року єпископ Ф. Симон освятив його головний вівтар.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 16
1785	- інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри;
1930	- костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині консекрував Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич;
1934	- освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині;
1995	- єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині;
2004	- костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію;
2007	- призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії;
2014	- Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії; - освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині;
Наступна дата: липень, 17
1864	- висвячений на священника у Перемишльській катедрі єпископом-ординарієм Антонієм Монастирським майбутній єпископ Йосиф Пельчар, майбутній ординарій Перемишльський та святий;
1910	- освячено костел св. Олексія у Жмеринці на Вінничині;
1965	- в селі Слобода-Рашково (Молдова) народився майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук;
1990	- єпископ Мар'ян Яворський освятив повернений костел Станіслава єп. мч. у Тарноруді на Тернопільщині;
1994	- єпископ Маркіян Трофим'як освятив костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Долині на Івано-Франківщині після відновлення розпису всередині будівлі;
1999	- архієпископ Мар'ян Яворський та єпископ Курт Кренн (Санкт-Пельтен) за участю єпископа Маркіяна Трофим'яка консекрували костел бл. Якова Стрепи у Галичі на Івано-Франківщині;
2005	- архієпископ Мар'ян Яворський у Городку на Львівщині освятив пам'ятну таблицю, встановлену на честь повернення до культу костелу Воздвиження Святого Хреста;
2014	- єпископ Мар'ян Бучек передав костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Розарію у Першотравенську на Житомирщині реліквії св. Шарбеля;

У 1938р. радянська влада закрила святиню, обох священиків та 11 парафіян було ростріляно. А 29.03.1949р. костел, який знову запрацював під час війни, закрили остаточно. 07.01.1991р. відбулась перша післявоєнна Служба на сходах костелу, проведена о. Ю. Зімінським. 13.12.1991р. храм було повернено вірним. 4 травня 2002 року з утворенням Харківсько-Запорізької дієцезії костел отримав статус кафедрального. 2004 року завершено зовнішні реставраційні роботи у святині, а 24 березня 2007 року закінчено внутрішню реставрацію катедри, яка тривала з квітня 1991 року. 15 травня 2016 року єпископ Станіслав Широкорадюк OFM за участю єпископів Яна Собіло і Мар'яна Бучека консекрував собор. 23 жовтня 20121 року єпископ Павло Гончарук за участю єпископа Яна Собіло освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ поруч з катедрою.

Кафедральний собор обслуговують дієцезіальні священники. В парафії працюють черниці згромадження Сестер Францисканок Служебниць Хреста, сестри-гоноратки (згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії), сестри-оріоністки та сестри святого Павла з Шартр.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Місцезнаходження: Харківсько-Запорізька д-я, Харківська обл.; Статус: КОСТЕЛИ / Катедри; Належність і стан: Католицькі / Римсько-католицькі; Титул: МАТЕРІ БОЖОЇ / Успіння (Внебовзяття); Вік: XIX-XXI століття / XIX століття / I половина; Інше: Орга́ни;

ПОДІЇ,
ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ

1991. 12.15 В урочистостях сторіччя освячення храму взяли участь Апостольський нунцій в СРСР архієпископ Франческо Коласуоно та єпископ Ян Пурвінський;

2001. 10.23 Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович до 10-ї річниці відновлення діяльності Церкви на Слобожанщині очолив Службу Божу за участю єпископа Яна Пурвінського;

2002. 07.10 ІНТРОНІЗАЦІЯ ПЕРШОГО ЄПИСКОПА НОВОСТВОРЕНОЇ ДІЄЦЕЗІЇ СТАНІСЛАВА ПАДЕВСЬКОГО за участю Апостольського нунція в Україні архієпископа Миколи Етеровича, кардинала Мар'яна Яворського, інших католицьких єпископів; 12.09 Перше у Східній Україні посвячення Богу дів. Ними стали Ірина Воловецька та Віолета Сліж, а обряд звершив єпископ Станіслав Падевський;

2004. 03.10 Початок зовнішніх реставраційних робіт у Харківській катедрі; 12.12 Перше висвячення на священника в історії катедри. Владика Станіслав Падевський рукоположив в пресвітери диякона Норберта Майхровського, босого кармеліта;

2006. 04.23 Владика Станіслав Падевський висвятив на священника диякона Олексія Самсонова, родом із Сум;

2007. 03.24 Завершено внутрішню реставрацію Харківської катедри; 11.04 ВВЕДЕННЯ НА ПОСАДУ ЄПИСКОПА-КОАД'ЮТОРА МАР’ЯНА БУЧЕКА. Месу очолив єпископ-ординарій Станіслав Падевський за участю архієпископа-коад'ютора Мечислава Мокшицького, єпископа-ординарія Броніслава Бернацького та Апостольського нунція в Україні архієпископа Івана Юрковича;

2009. 02.15 Єпископ Станіслав Падевський висвятив диякона-маріяна Миколу Беличева на пресвітера; 03.22 Єпископ Маркіян Трофим’як у співслужінні єпископів Станіслава Падевського та Мар'яна Бучека очолив Месу та освятив відремонтований орган з Польщі; 03.25 Єпископ Мар’ян Бучек прийняв обітниці вже п'ятої в дієцезії богопосвячної діви Віри Білінської з Харкова; 04.24 Меморіальну дошку на фасаді катедри про врятування католиками від голодної смерті понад 1000 вірменських дітей відкрив та освятив єпископ Мар’ян Бучек; 05.16 ІНГРЕС ЄПИСКОПА МАР’ЯНА БУЧЕКА за участю Апостольського нунція в Україні архієпископа Івана Юрковича, архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Станіслава Падевського, інших архіпастирів з України, Білорусі та Польщі, а також греко-католицьких та православних владик; 05.21 Єпископ Мар’ян Бучек уділив Таїнство Миропомазання вірним як кафедральної парафії, так і харківських парафій Салтівка і Нова Баварія; 06.14 Єпископ Мар’ян Бучек освятив бюст композитора, скрипаля та диригента Костянтина Горського;

Ще 2

08.20 30-річчя священицьких свячень. Євхаристію подяки за дар священства відправили єпископи Мар’ян Бучек і єпископ Адам Шаль з Польщі; 12.20 Єпископ Мар’ян Бучек передав катедрі реліквії св. с. Фаустини, апостола Божого Милосердя, зі санктуарію Божого Милосердя у Кракові (Польща);

2010. 12.08 ЄПИСКОПСЬКА ХІРОТОНІЯ О.-ПРЕЛАТА ЯНА СОБІЛО. КОНСЕКРАТОР - ЄПИСКОП МАР'ЯН БУЧЕК, А СПІВКОНСЕКРАТОРИ - АПОСТОЛЬСЬКИЙ НУНЦІЙ В УКРАЇНІ АРХІЄПИСКОП ІВАН ЮРКОВИЧ ТА АРХІЄПИСКОП МЕЧИСЛАВ МОКШИЦЬКИЙ; 12.27 Диякон Юрій Сема із Сум висвячений на пресвітера. Службу Божу очолив єпископ Мар’ян Бучек у співслужінні єпископів Віталія Скомаровського та Яна Собіло;

2011. 01.07 20-річчя першої Святої Меси, відправленої на сходах ще неповерненого тоді храму. Службу Божу очолив єпископ Мар'ян Бучек разом з єпископами Яном Собіло і Станіславом Широкорадюком; 01.17 История римско-католической церкви в Харькове; 02.23 Продовження історії римсько-католицької церкви в Харкові; 04.17 Єпископ Мар’ян Бучек освятив дві нові сповідальниці, які є даром парафіян; 12.15 Під час святкування 120-річчя освячення катедри єпископ Мар’ян Бучек очолив урочисту Месу;

2012. 03.02 Фільм про Харківську катедру та дієцезіального єпископа Мар'яна Бучека; 05.01 Диякона-оріоніста Юрія Блажеєвського висвятив на священника єпископ Мар'ян Бучек; 05.18 Видано англійською, німецькою, польською, російською та українською мовами буклет з історією кафедрального собору;

2014. 02.14 Рукоположення в священники отримав диякон Віктор Гайворонський. Святу Месу очолив та обряд звершив єпископ Мар'ян Бучек; 03.20 Під час Святої Меси архієпископ Мечислав Мокшицький від імені пастирів Римсько-Католицької Церкви в Україні здійснив акт присвячення України Непорочному Серцю Марії; 04.27 Семеро вірних отримало Таїнство Миропомазання. Святу Месу очолив єпископ Мар'ян Бучек; 05.25 ПОДЯЧНУ МЕСУ ЗА 7-ЛІТНЄ СЛУЖІННЯ ЯК КОАД'ЮТОРА І ПРАВЛЯЧОГО ЄПИСКОПА ОЧОЛИВ ВЛАДИКА МАР'ЯН БУЧЕК, а проповідь виголосив єпископ Ян Собіло; 05.29 ІНГРЕС ЄПИСКОПА СТАНІСЛАВА ШИРОКОРАДЮКА за участю Апостольського нунція в Україні архієпископа Томаса Ґалликсона, архієпископа Mечислава Mокшицького і єпископа Мар'яна Бучека та інших архіпастирів, у тому числі і православних; 05.31 Висвячено на пресвітера диякона Oлександра Пухальського з Луганська. Месу очолив у співслужінні єпископа Мар'яна Бучека і рукоположення здійснив єпископ Станіслав Широкорадюк;

2015. 01.06 Урочисту Святу Месу з нагоди 20-річчя єпископських свячень очолив єпископ Станіслав Широкорадюк, а проповідь виголосив єпископ Мар'ян Бучек. Співслужив також єпископ Ян Собіло; 01.29 Єпископ Станіслав Широкорадюк відкрив та освятив Соціальний центр ім. свв. Мартина Турського та Єлизавети Угорської при катедрі; 05.17 Канонічну візитацію кафедральної парафії провів єпископ Ян Собіло; 06.01 У Соціальному центрі «Caritas-Spes» при катедрі відкрито та освячено світлиці для дітей. Месу очолив єпископ Станіслав Широкорадюк;

2016. 08.13 Архієпископ Мечислав Мокшицький у співслужінні єпископів Віталія Скомаровського, Леона Дубравського, Станіслава Широкорадюка, Яна Собіло та Мар'яна Бучека очолив святкування Ювілейного Року Милосердя дієцезії та освятив скульптуру Матері Божої Непорочної на площі перед будинком харківських єпископів; 08.15 Єпископ Станіслав Широкорадюк у співслужінні єпископів Яна Собіло та Мар'яна Бучека очолив відпуст Успіння Пресвятої Діви Марії та КОНСЕКРУВАВ КАТЕДРУ;

2017. 02.05 Святу Месу за єпископа Станіслава Падевського, котрий помер у Польщі 29 січня та був похований 1 лютого, очолив єпископ Станіслав Широкорадюк у співслужінні єпископів Мар'яна Бучека та Яна Собіло; 04.07 Екуменічне прощання із єпископом Станіславом Падевським. Заупокійну Святу Месу очолив єпископ Станіслав Широкорадюк; 12.13 Президент Польщі Анджей Дуда передав єпископу Станіславу Широкорадюку «Хрест пам'яті поляків, вбитих на цих теренах». У зустрічі також взяв участь єпископ Ян Собіло;

2018. 01.06 Єпископ Станіслав Широкорадюк очолив Месу, під час якої висвятив на диякона семінариста Олександра Карапетяна з Нікополя. Співслужили єпископи Мар’ян Бучек та єпископ Ян Собіло; 03.23 Cтарі вживані дубові лавки, отримані сім років тому в дар з Польщі, замінили новими, українськими; 04.02 Молись за Україну. У Харкові освятили Хрест 15-го стояння Всеукраїнської Хресної дороги; 05.20 Єпископ Станіслав Широкорадюк миропомазав 32 особи із парафій Харківського деканату; 08.11 Єпископ Станіслав Широкорадюк у співслужінні з єпископами Яном Собіло та Мар’яном Бучеком висвятив на священників дияконів Олександра Карапетяна і Томаша Завадського, а також рукоположив в диякони семінариста Каміля Ожуга; 11.04 Єпископ Станіслав Широкорадюк та генеральний вікарій вірмен-католиків Центральної Європи о. Генрик Блашчик освятили десяту ікону Пресвятої Діви Марії Матері Європи, яка зберігатиметься у вірменській каплиці катедри;

2019. 01.20 Встановлено вже другий оновлений орган. Його освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; 03.10 Єпископ Станіслав Широкорадюк освятив ікони Святої Родини для перегринації парафіями та домівками дієцезії; 06.01 Єпископ Станіслав Широкорадюк рукоположив в пресвітери диякона Матвія Годека; 06.09 Двадцять парафіян отримали Таїнство Миропомазання з рук єпископа Станіслава Широкорадюка; 08.10 Єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Яна Собіло рукоположив в диякони семінариста Кшиштофа Поврозьніка;

2020. 01.06 25-річчя єпископських свячень владики Станіслава Широкорадюка. Месу очолив Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті за участю єпископів Яна Собіло, Мар'яна Бучека, Василя Тучапця (УГКЦ), а також єпископа-номінанта Павла Гончарука; 02.14 ЄПИСКОПСЬКА ХІРОТОНІЯ О. ПЕТРА ГОНЧАРУКА У ХАРКІВСЬКІЙ КАТЕДРІ. КОНСЕКРАТОР - АПОСТОЛЬСЬКИЙ НУНЦІЙ В УКРАЇНІ АРХІЄПИСКОП КЛАУДІО ҐУДЖЕРОТТІ, СПІВКОНСЕКРАТОРИ - ЄПИСКОПИ СТАНІСЛАВ ШИРОКОРАДЮК ТА ЛЕОН ДУБРАВСЬКИЙ; 08.15 Єпископ Павло Гончарук відправив Месу храмового свята Успіння Пресвятої Діви Марії; 12.26 Єпископ Павло Гончарук у співслужінні єпископа Мар'яна Бучека очолив щорічну Месу для вдів та рідних військовослужбовців, які загинули під час проведення АТО/ООС ;

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.