77743 Пороги
Перша письмова згадка про село датується 1596 роком. Разом із присілком Гута, який у 1930-х роках виділився в окреме село, Пороги налічували 1857 року 2060 мешканців, 1870 року - 2023, 1880 року - 2222, а нині тут проживає понад 3200 осіб. Входило до Богородчанського району, а 2020 року стало частиною Івано-Франківського.
Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Солотвині. В середині ХІХ століття їх чисельність становила близько одного десятка вірних, наприкінці цього століття досягла сотні, а перед першою І світовою війною їх було вже дві з половиною сотні. Можливо, що саме тоді у будівлі колишнього лісопильного заводу ними було облаштовано тимчасову каплицю, яку мав замінити майбутній костел.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
---|---|
Поточна дата: червень, 15 | |
1895 | - освячено наріжний камінь костелу Преображення Господнього у Семаківці на Тернопільщині; |
1913 | - архієпископ Йосиф Більчевський урочисто коронував образ Матері Божої Неустанної Допомоги головного вівтаря костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
1962 | - помер у Варшаві колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк, похований в Кракові у Вавельській катедрі; |
2011 | - ординарій Київсько-Житомирський єпископ Ян Пурвінський зрікся з уряду, призначено ординарієм дієцезії з наданням титулу архієпископа ad personam єпископа Петра Мальчука; |
2019 | - єпископ Броніслав Бернацький впровадив реліквії св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського
у Южноукраїнську на Миколаївщині; - єпископ Едуард Кава впровадив мощі св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині; |
2021 | - о. Вісвалдаса Кулбокаса призначено Апостольським нунцієм в Україні і титулярним архієпископом Мартани; |
Наступна дата: червень, 16 | |
1765 | - майбутнього єпископа Луцького о. Фелікса Турського, призначеного правлячим єпископом Холмським, висвятив на єпископа у Холмі ординарій Луцький Антоній Воллович; |
1897 | - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Фразі на Івано-Франківщині; |
1979 | - майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Мар’ян Бучек висвячений на священника в Цєшанові Апостольським адміністратором Львівської архідієцезії в Любачеві єпископом Мар’яном Реховичем; |
1990 | - майбутній єпископ о. Ян Пурвінський освятив в Олевську на Житомирщині пристосовану каплицю Воздвиження Хреста Господнього; |
1997 | - у Баранівці на Житомирщині освячено новозбудований поруч зі костелом св. Станіслава Костки будинок францисканського новіціату; |
2007 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь костелу cв. Варвари у Бориславі на Львівщині; |
2008 | - офіційне відкриття першого в Харківсько-Запорізькій дієцезії споглядального монастиря (сс.-кармеліток босих) у Покотилівці на Харківщині; |
2012 | - єпископ Ян Пурвінський освятив дзвін костелу Воздвиження Хреста Господнього в Олевську на Житомирщині; |
2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив наріжний камінь під будівництво Дому Милосердя у Львові на Збоїщах; |
2018 | - єпископ Леон Малий освятив у головному вівтарі подарований новий образ покровителя храму cв. Антонія у Верхніх Петрівцях на Буковині; |
2019 | - архієпископ Мечислав Мокшицький у присутності єпископа Антала Майнека консекрував новозбудований храм Пресвятої Трійці у Драчині на Закарпатті; - єпископ Едуард Кава освятив відновлену ще 2017 року дзвіницю з трьома новими дзвонами у костелі Пресвятої Трійці у Поморянах на Львівщині; |
Планам спорудження храму в Порогах стала на перешкоді І світова війна, внаслідок якої кількість римо-католиків у селі зменшилась приблизно удвічі. До ідеї будівництва власної святині вони повернулись лише на початку 30-х років. Дерев'яний костел в гуцульському стилі за проектом станіславівського архітектора, випускника Львівської Політехніки Тадеуша Носкевича на місці, де була тимчасова каплиця в колишній лісопильні, постав 1934 року. А освятили його 1937 року. Наприкінці 30-х років чисельність місцевих вірян складала менше сотні осіб.
Костел у Порогах нині не існує, ймовірно, був знищений під час ІІ світової війни.