ПОРОГИ. Колишній костел без титулу (1934). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н

77743 Пороги

Перша письмова згадка про село датується 1596 роком. Разом із присілком Гута, який у 1930-х роках виділився в окреме село, Пороги налічували 1857 року 2060 мешканців, 1870 року - 2023, 1880 року - 2222, а нині тут проживає понад 3200 осіб. Входило до Богородчанського району, а 2020 року стало частиною Івано-Франківського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Солотвині. В середині ХІХ століття їх чисельність становила близько одного десятка вірних, наприкінці цього століття досягла сотні, а перед першою І світовою війною їх було вже дві з половиною сотні. Можливо, що саме тоді у будівлі колишнього лісопильного заводу ними було облаштовано тимчасову каплицю, яку мав замінити майбутній костел.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 15
1895 - освячено наріжний камінь костелу Преображення Господнього у Семаківці на Тернопільщині;
1913 - архієпископ Йосиф Більчевський урочисто коронував образ Матері Божої Неустанної Допомоги головного вівтаря костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
1962 - помер у Варшаві колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк, похований в Кракові у Вавельській катедрі;
2011 - ординарій Київсько-Житомирський єпископ Ян Пурвінський зрікся з уряду, призначено ординарієм дієцезії з наданням титулу архієпископа ad personam єпископа Петра Мальчука;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький впровадив реліквії св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Южноукраїнську на Миколаївщині;
- єпископ Едуард Кава впровадив мощі св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині;
2021 - о. Вісвалдаса Кулбокаса призначено Апостольським нунцієм в Україні і титулярним архієпископом Мартани;
Наступна дата: червень, 16
1765 - майбутнього єпископа Луцького о. Фелікса Турського, призначеного правлячим єпископом Холмським, висвятив на єпископа у Холмі ординарій Луцький Антоній Воллович;
1897 - освячено наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Фразі на Івано-Франківщині;
1979 - майбутній єпископ-ординарій Харківсько-Запорізький Мар’ян Бучек висвячений на священника в Цєшанові Апостольським адміністратором Львівської архідієцезії в Любачеві єпископом Мар’яном Реховичем;
1990 - майбутній єпископ о. Ян Пурвінський освятив в Олевську на Житомирщині пристосовану каплицю Воздвиження Хреста Господнього;
1997 - у Баранівці на Житомирщині освячено новозбудований поруч зі костелом св. Станіслава Костки будинок францисканського новіціату;
2007 - кардинал Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь костелу cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2008 - офіційне відкриття першого в Харківсько-Запорізькій дієцезії споглядального монастиря (сс.-кармеліток босих) у Покотилівці на Харківщині;
2012 - єпископ Ян Пурвінський освятив дзвін костелу Воздвиження Хреста Господнього в Олевську на Житомирщині;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив наріжний камінь під будівництво Дому Милосердя у Львові на Збоїщах;
2018 - єпископ Леон Малий освятив у головному вівтарі подарований новий образ покровителя храму cв. Антонія у Верхніх Петрівцях на Буковині;
2019 - архієпископ Мечислав Мокшицький у присутності єпископа Антала Майнека консекрував новозбудований храм Пресвятої Трійці у Драчині на Закарпатті;
- єпископ Едуард Кава освятив відновлену ще 2017 року дзвіницю з трьома новими дзвонами у костелі Пресвятої Трійці у Поморянах на Львівщині;
Проект Т. Носкевича

Планам спорудження храму в Порогах стала на перешкоді І світова війна, внаслідок якої кількість римо-католиків у селі зменшилась приблизно удвічі. До ідеї будівництва власної святині вони повернулись лише на початку 30-х років. Дерев'яний костел в гуцульському стилі за проектом станіславівського архітектора, випускника Львівської Політехніки Тадеуша Носкевича на місці, де була тимчасова каплиця в колишній лісопильні, постав 1934 року. А освятили його 1937 року. Наприкінці 30-х років чисельність місцевих вірян складала менше сотні осіб.

Проект Т. Носкевича

Костел у Порогах нині не існує, ймовірно, був знищений під час ІІ світової війни.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми