DOLINA. Kościół p.w. Narodzenia Najświętszej Maryi Panny (1835 - 1836). Iwano-Frankiwski obw., Kałuszski r-n

77502 Долина,
вул. Міцкевича, 7,
+380 (3477) 202-37, 262-67

Від 1112 року ченці місцевого Вознесенського монастиря вели літопис заснованої у 979 року Долини. На 1403 рік припадає перша згадка про поселення у документах, а 1418 року Долина отримала магдебурзьке право, підтверджене 1525 року королем Сиґізмундом І Старим. 1869 року у місті проживало 6638 мешканців, з них 2135 римо-католиків та 2076 греко-католиків, а у 1939 році - 10400, у тому числі 3600 поляків і 3550 українців. Нині ж населення міста - понад 20 тисяч осіб. До 2010 року було райцентром, а тепер належить до Калуського району.

У 1426 році у Долині було споруджено перший (дерев'яний) костел коштом війта Михайла Лочки, який 12 травня 1429 року також фундував заснуванння тут парафії. 8 липня 1469 року король Казимир IV підписав наступний фундаційний акт парафії після знищення храму татарами. У 70-х роках XVII століття було збудовано новий дерев'яний костел. Станом на 1763 рік ця чи чергова дерев'яна святиня, що мала три вівтарі (головний св. Анни та бічні св. Йосифа і Матері Божої Святого Розарію), вже вважалась малопридатною.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: maj, 19
1761	- освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924	- освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929	- єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930	- освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939	- єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997	- єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013	- у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;
Następna data: maj, 20
1850	- о. Фердинанд Кан призначений першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії (від 1852 року - Тираспольської);
1907	- храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Грінталі на Донеччині консекрував єпископ Йосиф Кесслер;
1956	- помер у Кракові колишній єпископ-помічник Луцько-Житомирський архієпископ Михаїл Годлевський, похоронений в крипті місцевого піярського костелу;
2018	- єпископ Едвард Кава освятив нові скульптури Пресвятого Серця Ісуса, Непорочного Серця Марії і св. Антонія в костелі Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині;

За вказівкою архієпископа Вацлава Сераковського під час його візитації парафії 1775 року, головним зробили вівтар Матері Божої Святого Розарію відповідно до марійного титулу храму, тоді ж занотована також наявність четвертого вівтаря - Христа Розіп'ятого. 1825 року знову акцентується на дуже поганому технічному стані костелу і навіть визначено місце для будівництва нової святині в іншій частині міста.

Сучасний мурований костел спорудили у 1835-1836 роках, його консекрував 1838 року архієпископ Франциск Піштек. Храм мав старий головний вівтар та орган, придбаний 1808 року коштом Матея Савіцького. 1882 року збудовано нову дерев'яну дзвіницю. У 1883р. розширено головний вівтар, а згодом встановлено справа новий бічний вівтар св. Антонія (зліва був вівтар св. Яна Непомцького). 1899 року святиню, що стала занепадати, було грунтовно відремонтовано та реконструйовано.

Під час І світової війни костел зазнав пошкоджень, проте у 20-х роках був відремонтований. 1927 року о. Антоній Войнарович (настоятель від 1921 року) придбав своїм коштом новий орган. 9 травня 1932 року єпископ-помічник Франциск Лісовський освятив нові дзвони, ймовірно, вже у новій мурованій дзвіниці. У 30-х роках о. Войнарович при допомозі двох душпастирів обслуговував понад чотири тисячі вірян у місті та сусідніх селах, у тому числі Рахині, де була філіальна каплиця.

У 1944-1945 роках настоятель та вікарії парафії виїхали до Польщі, забаравши зі собою найціннішу частину костельного майна. Святиню радянська влада зачинила, облаштувавши у ній спочатку зерносховище, а потім - спортивний зал. Повернули храм 1991 року. 28 грудня цього ж року його освятив тодішній єпископ-помічник Львівський Маркіян Трофим'як, який також 17 липня 1994 року освятив костел після відновлення розпису всередині будівлі. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.