|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
77556 Шевченкове
Вперше у документі село Велдіж (Велдіч), як до 7 червня 1946 року називалось Шевченкове, згадується 1469 року. Наступні письмові згадки датуються 1515 і 1578 роками. 1857 року в селі проживало 1766 осіб, 1921 року - 1469 українців, 456 поляків та близько 250 інших національностей, а 1939 року Велдіж нараховував 2910 мешканців, у тому числі 1890 українців (греко-католиків), 600 поляків та 50 українців (римо-католиків). Нині тут проживає понад 2100 селян. Шевченкове входило до Долинського району, а від 2020 року - до Калуського.
Римо-католики села спочатку належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Долині. 1846 року у Велдіжі коштом Релігійного фонду постала капеланія, до якої увійшло 18 сусідніх сіл, проте богослужіння відбувались у місцевій греко-католицькій церкві. Лише у 1852-1857 роках було споруджено дерев'яний костел, який 27 червня 1858 року освятив під титулом св. Йосифа долинський декан та настоятель о. Конрад Шмутс. А 27 липня 1868 року цей храм консекрував архієпископ Львівський Франциск Вежхлейський.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 22 | |
| 1755 | - архієпископ Миколай Вижицький урочисто впровадив чудотворний образ Матері Божої з Дитятком з каплиці до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Кохавині на Львівщині; |
| 1777 | - на Вавелі у Кракові (Польша) народився майбутній Львівський архієпископ Андрій Анквіч; |
| 1828 | - архієпископ Андрій Анквіч консекрував костел Святого Хреста у Новому Милятині на Львівщині; |
| 1834 | - єпископа Франциска Лушина призначено архієпископом-митрополитом Львівським; |
| 1901 | - консекровано новозбудований костел св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії у Поникві на Львівщині; |
| 1999 | - наріжний камінь під храм Пресвятого Серця Господа Ісуса у Костополі на Рівненщині освятив Святіший Отець Йоан Павло ІІ у Замості (Польща); |
| 2002 | - у Кам’янці-Подільському висвячений на священника майбутній єпископ Павло Гончарук, ординарій Харківсько-Запорізький; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький освятив центральний вівтар каплиці св. Йоана Хрестителя у Первомайську на Миколаївщині; |
| Наступна дата: червень, 23 | |
| 1828 | - вступив в урядування Луцько-Житомирською дієцезією єпископ-ординарій Михайло Пивницький; |
| 1883 | - новозбудований храм Успіння Пресвятої Діви Марії в Лисці на Івано-Франківщині консекрував архієпископ Львівський вірменського обряду Ісаак Ісакович; |
| 1898 | - освячено новозбудовану каплицю у Зубреці на Тернопільщині; |
| 1912 | - каплицю у Старому Скалаті на Тернопільщині освятив єпископ Владислав Бандурський; |
| 1956 | - у Корначівці Хмельницької області народився майбутній єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Харківсько-Запорізький та Одесько-Сімферопольський; |
| 1984 | - висвячений на єпископа у Кракові (Польща) кардиналом Франциском Махарським майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський; |
| 1990 | - у Бісковичах на Львівщині освятили костел Різдва св. Йоана Хрестителя після ремонту; - освячено повернений костел Різдва Матері Божої у Чукві на Львівщині; |
| 2006 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новозбудований та облаштований костел Пресвятого Серця Господа Ісуса у Шаргороді-Розкоші на Вінничині; |
| 2013 | - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю св. Йоана Хрестителя у Первомайську на Миколаївщині; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Всіх Святих у Новому Яричеві на Львівщині освятив пам’ятник Йоану Павлу ІІ; |
Вперше під титулом Знайдення Святого Хреста велдіжський костел згадується 1889 року. Від 1789 року та аж до І світової війни храм та парафіяльний будинок кілька разів незначно ремонтувались. Вже тоді святиня мала три вівтарі та дерев'яну дзвіницю на три дзвони. У міжвоєнний період близько 1200 вірян обслуговували настоятелі оо. Сигизмунд Козачевський (з 1929 року) та Владислав Бурий (від 1937 року). Парафія мала філіальні каплиці в Нягрині (нині - Підліски) та Максимівці, а колишні філіальні костели у Вигоді та Людвиківці (нині - Мислівка) ще до І світової війни стали святинями місцевих душпастирських осередків.
У 1944 році о. Бурий, остерігаючись нападу бойовиків УПА, виїхав із Велдіжа. До 1945 року адміністратором парафії був долинський вікарій о. Генрик Смолюк, проте його арештували чекісти та вивезли до Сибіру. Пошкоджений під час війни костел у першій половині 50-х років було розібрано, а отримані будматеріали використали для продуктового складу у Вигоді та школи у Велдіжі, який тоді вже став Шевченковим.
Головна сторінка