|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
78112 Чернелиця
Чернелиця відома у документах із XV століття як Черлениця, а в другій половині XVI століття стала містом. 1940 року її позбавили статусу містечка, проте вона стала центром району, який 1957 року ліквідували. Належала до Городенківського району, а тепер - до Коломийського. Проживає у селі близько 1600 мешканців (1939 року було понад 3700).
Станом на 1661 рік, коли місцеві власники Чарторийські фундували спорудження мурованих костелу та монастиря для домініканців (та їх утримання), у Чернелиці вже була дерев'яна каплиця, яку вони теж віддали ченцям. Ця фундація 25 жовтня 1662 року отримала підтвердження архієпископа Львівського Яна Тарновського та 17 травня 1663 року - короля Яна Казимира. Спорудження костельно-монастирського комплексу тривало недовго. Принаймні, вже 1669 року храм було збудовано, а 1772 року - освячено (отримав він титул св. Архангела Михаїла).
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: listopad, 08 | |
| 1908 | - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині; |
| 1998 | - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| Następna data: listopad, 09 | |
| 1834 | - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина; |
| 1924 | - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
| 1996 | - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек; |
| 1997 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2019 | - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським; |
| 2020 | - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца; |
У 1772 році костел був і далі під титулом св. Архангела Михаїла та мав 7 вівтарів: головний - св. Архангела Михаїла, два бічні - св. Антонія Падеського і св. Теклі, а також по два у кожній із двох каплиць. Після ліквідації у Галичині 1787 року кількох домініканських монастирів ченці у Чернелиці продовжували ще якийсь час служити. У протоколах візитації 1820, 1828 та 1830 років фіксувався поганий стан храму, який потребував ремонту. Очевидно, святиню було відновлено, бо вже 1833 року її консекрував архієпископ Львівський Андрій Анквіч.
Титул костелу було змінено на св. Антонія Падуанського в останній чверті XIX століття. Відтоді чисельність вірян в парафії зросла від шести сотень до понад восьми перед І світовою війною (причому, кількість сіл, що належали до парафії, зменшилась). Цікаво, що від початку ХХ століття храм мав вже тільки п'ять вівтарів.
Після ІІсв. війни більшість парафіян виїхала до Польщі, забравши зі собою частину костельного майна. У радянські часи костел використовувався як склад, 1985 року його навіть було покрито новим дахом. Проте 2005 року пожежа, спричинена дитиною, знищила дах колишньої святині, і тепер вона перебуває у стані руїни.
Strona główna