ГОРОДЕНКА. Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1745 - 1754). Івано-Франківська обл., Коломийський р-н

78100 Городенка,
вул. Володимира Великого, 1

Уперше в літописах Городенка згадується 1195 року. У XVст. тут збудували замок, а 13 лютого 1668 року поселення отримало магдебурзьке право. 1800 року тут проживало понад 5 тисяч мешканців, 1870 року - 8824, у тому числі 4726 греко- і 857 римо-католиків, 1900 року - 11613, 1921 року - 10054, у тому числі 5390 українців і 1571 поляків, 1939 року - 14 тисяч, нині - 9 тисяч осіб. З автрійських часів місто було центром повіту, з радянських - райцентром, а від 2020 року входить до Коломийського району.

Спочатку римсько-католицька парафія була заснована у містечку Михальче, яке у XV-XVII століттях було вагомішим за Городенку (до неї і належали городенківці). На початку XVII століття у Городенці вже була своя святиня (дерев'яна), яка згадується серед знищених під час турецько-татарських нападів 1618-1621 років. Черговий городенківський дерев'яний храм занотовано 1721 року.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: січень, 14
1722 - єпископ Станіслав Гозій став ординарієм у Кам'янці-Подільському;
1729 - в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща) народився майбутній єпископ Луцький Фелікс Турський;
1850 - інгрес до Львівськї катедри архієпископа-митрополита Львівського Лукаша Баранецького;
1919 - у Гутищі Бродському (парафія Пониква) Тернопільського воєводстсва народився майбутній єпископ Ян Ольшанський, ординарій Кам'янець-Подільський;
Наступна дата: січень, 15
1812 - архієпископ-митрополит Львівський Каетан Кіцький помер в резиденції в Оброшиному, де його і поховали;
1842 - ординарій Кам'янець-Подільський єпископ Франциск Мацкевич помер, похований у крипті місцевої катедри;
1885 - колишній ординарій Луцько-Житомирський єпископ Каспер Боровський помер у Плоцьку (Польща), похоронений у місцевій катедрі;
2016 - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив каплицю Божого Милосердя у новоспорудженій будівлі монастиря у Маріуполі на Донеччині;

У 1743 році місцевий власник Микола Потоцький здійснив у Городенці фундацію костельно-монастирського комплексу згромадження Місіонерів св. Вікентія де Поля, яку 22 серпня цього ж року затвердив візитатор польської провінції місіонерів о. Яцек Слівіцький. До 1745 року ченці отримали у власність село Городницю (1754 року ще два села) та вельми значні кошти, після чого на місці колишньої дерев'яної каплиці розпочали спорудження мурованого костелу за проектом архітектора Бернарда Меретина, який також керував будівельними роботами. 1754 року їх майже завершили. До оснащення храму долучився відомий скульптор Йоган Пінзель. Оздоблення та спорядження святині тривало ще півтори десятки років. 2 липня 1760 року костел консекрував єпископ Баківський Станіслав Єзерський, який також освятив всі п'ять його вівтарів.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

7 вересня 1763 року у Городенці було засновано парафію, опікуватись якою доручили місіонерам-вікентійцям. Проте 1782 року австрійська влада ліквідувала їх монастир, обслуговування парафії перейшло до дієцезіального духовенства. У 30-х роках ХІХст. після пожежі 19.06.1835р. та 1866 року костел було відремонтовано, його грунтовні реставрації відбулась також у 1905-1906 та у 20-х роках. Наприкінці 30-х років парафія нараховувала понад 4400 вірян у місті та ще десяти сусідніх селах, мала каплиці у Вікні, Поточищі, Ясенові-Пильному та цвинтарну в Городенці. Костел містив ті ж п'ять вівтарів, які освятили 1760 року (змінились лише деякі ікони), та ще два: головний із образом Матері Божої Непрочної та бічні Пресвятого Серця Ісуса, Матері Божої Городенківської, Святого Хреста, св. Яна Непомуцького, св. Алоїза і св. Антонія Падевського. Мав орган та інше значне костельне оснащення.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Настоятель парафії у Городенці о. Михайло Собейко, який осблуговував її від 1926 року, виїхав із міста до Польщі влітку 1945 року. У радянські часи в колишньому костельно-монастирському комплексі розміщувалось професійно-технічне училище механізаторів. Утворена 2000 року місцева спільнота римо-католиків послуговувалась каплицею св. Роха у звичайному сільському будинку, а від 2002-2003 років - бічною каплицею в частково реставрованому костелі, який ще на початку 90-х років передали греко-католикам.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Вірянами у Городенці опікуються місіонери-вікентійці (згромадження Отців Місіонерів св. Вікентія де Поля) із парафії Матері Божої Святого Скапулярію у Снятині.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.