|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
77145 Медуха
Перші документальні згадки про Медуху датуються 1435-1449 роками, хоча вже від 1402 року відомо про якогось Бульріка з Медухи. 1464 року підтверджено продаж третьої частини села Львівському архієпископу Григорію Саноцькому. Пізніше львівські архієпископи викупили решту села, яке залишалось у їхній власності аж до ХХ століття. 1880 року село мало 1428 мешканців, з них 799 греко- і 651 римо-католиків, нині ж у селі проживає менше півтисячі осіб. Входило до Галицького району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.
Римо-католики села належали до парафії св. Марії Магдалини в Кукільниках. Ще 1794 року у Медусі планували створити парафію. Цього не сталось, проте такий намір може свідчити про існування у селі якогось храму вже у той час. Правда, принаймні, у другій половині ХІХст. його вже не існувало. І 1870 року, коли чисельність вірних становила півтисячі, у Медусі коштом місцевої шляхти спорудили та освятили філіальну муровану каплицю.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
| Następna data: październik, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1737 | - інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри; |
| 1775 | - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі; |
| 1837 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині; |
| 1892 | - єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині; |
| 1906 | - о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським; |
| 1937 | - новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан; |
| 1998 | - єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій; |
| 1999 | - єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі; |
| 2020 | - новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині; |
Але вже на початку ХХ століття вона стала надто малою для понад семи сотень вірян. Тому 1907 року було прийняте рішення щодо будівництва у Медусі мурованого костелу, проект якого того ж року виготовив архітектор Феліціан Баян зі Станіславова (Івано-Франківська). 1912 року коштом чисельних пожертв від вірян, громадських і урядових організацій, а також завдяки допомозі архієпископа Львівського Йосифа Більчевського, який придбав цеглу, спорудження храму завершили, а наступного року його освятили під титулом Матері Божої Святого Розарію. Каплицю ж розібрали, отриманий матеріал використали для будівництва парафільного будинку та господарських споруд.
Вже 1918 року у Медусі постала парафіяльна експозитура, яка 1925 року стала самостійною парафією. На забезпечення діяльності настоятеля було виділено частину доходів із медусівських земель, що належали львівським архієпископам. В середині 30-х років ХХст. було розписано інтер'єр храму, який мав три дерев'яні вівтарі - головний, перенесений із старої каплиці, із образом Матері Божої Святого Розарію та бічні із іконами Пресвятого Серця Ісуса і св. Йосифа, а також три дзвони. Від 1935 року понад 1200 вірян у Медусі та ще трьох сусідніх селах обслуговував адміністратор о. Петро Завора.
Після ІІсв. війни парафіяни-поляки та о. Завора виїхали до Польщі разом із костельним майном. Храм 1945 року радянська влада зачинила, спочатку стала його використовувати як зерносховище, а пізніше - як склад хімдобрив. Нині колишня римсько-католицька святиня перебуває у стані руїни і продовжує далі руйнуватись, хоча є пам'яткою архітектури місцевого значення з реєстраційним номером 651.
Strona główna