|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
77124 Старі Скоморохи
Старі Скоморохи, як і Нові, заснували мешканці давнього села Скоморохи, які вціліли після його знищення татаро-монголами у XIII столітті. Проте перша письмова згадка про село датується 4 лютим 1437 року, згадується воно також у 1443, 1454 і 1475 роках. 1870 року тут проживало 583 мешканців, 1880 року - 682, а 1939 року - 1210, у тому числі 1020 українців та 185 поляків. До 2020 року село входило до Галицького району.
Католики латинського обряду Старих Скоморохах спочатку належали до кармелітської парафії Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях. В середині ХІХст. їх було лише трохи більше сотні, а наприкінці цього століття їх чисельність збільшилась удвічі - до двох сотень вірян. На початку ХХст. коштом місцевих власників Мавриція Мицельського та його дружини Гелени (із Кшечуновичів) у селі збудували муровану каплицю, яку освятили 1903 року під титулом св. Симона Штока. У ній більшівецькі душпастирі звершували богослужіння двічі на місяць.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: квітень, 20 | |
| 2019 | - в Кольчугині у Криму біля костелу Успіння Пресвятої Діви Марії відкрили лапідарій німецьких надгробних плит з неіснуючих нині кладовищ; |
| Наступна дата: квітень, 21 | |
| 1405 | - частину Львівської катедри освятив єпископ Матей з Перемишля; |
| 1639 | - храм св. Мартина у Новому Місті на Львівщині та вівтарі освятив єпископ Я. Замойський; |
| 1731 | - єпископ-ординарій Луцький Стефан Рупневський помер у Торчині, його поховано в єзуїтському костелі свв. Ап. Петра і Павла у Кракові; |
| 1990 | - освятили повернений костел cв. Антонія у Лосячі на Тернопільщині; |
| 1992 | - повернений костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині освятив єпископ Маркіян Трофим'як; |
У 1912 році у Старих Скоморохах постала парафіяльна експозитура, що охопила також сусідні Підшумлянці та Нові Скоморохи, нараховуючи загалом понад сім сотень вірних під опікою експозита о. Мечислава Томашевського. У першій половині 20-х роках тут служили експозити оо. Михайло Павловський та Павло Стишко. Але під час І світової війни храм разом із парафіяльним будинком було знищено, тому на його місці спорудили тимчасову дерев'яну каплицю під титулом Пресвятої Діви Марії з гори Кармель, який 1926 року замінили присвятою св. Архангелу Михаїлу. У 1925 році парафіяльна експозитура в Старих Скоморохах стала самостійною парафією, її від 1927 року обслуговував душпастир із Сарників Долішніх, що нині називається Поділлям.
У 1930 році у Старих Скоморохах розпочалось спорудження мурованого костелу (ймовірно, за проектом Станіслава Бліхарського від 1925 року), і вже через два роки його, в основному, було збудовано, хоча будівельні роботи продовжувались також 1933 року. У 1934 році приступили до спорудження парафіяльного будинку, а наступного року у ньому, попри його незавершене будівництво, оселився місцевий адміністратор о. Владислав Бурий, якого 1937 року замінив о. Генрик Конарський. Наприкінці 30-х років парафія нараховувала майже дев'ять сотень вірян. Костел мав лише один вівтар, два малих дзвони та інше вельми скромне оснащення.
Парафіяльний адміністратор в Старих Скоморохах о. Павло Барановський виїхав до Львова у листопаді 1941 року, парафіянами спочатку опікувався адміністратор о. Тадеуш Стронський, а після його загибелі від рук вояків УПА 1943 року - оо.-кармеліти із Більшівців. Зокрема, один із них (о. Войтех Зайонц) вивіз до Кракова у Польщі метричні книги та деяке костельне спорядження.
Після ІІ світової війни радянська влада костел у Старих Скоморохах зачинила та використовувала його як складське приміщення. Нині колишня римсько-католицька святиня перебуває у частково зруйнованому стані.
Головна сторінка