|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
78233 Боднарів
Боднарів до 1940 року був Боднарівкою. Заснували його 1799 року як присілок села Середній Майдан. Близько 1880 року на південній околиці Боднарівки, заселеною переважно українцями, постала колонія польських переселенців, яку називали Боднарівкою Польською чи Новою. Нині село є найменшим у Коломийському районі (не путати із Боднаровим Калуського району) та має лише півсотні мешканців.
Нечисленні місцеві католики латинського обряду належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Софії в Отинії. Вже через вісім років після заснування польської колонії, 1888 року у Боднарівці (причому, не у самій колонії, а в селі) коштом землевласників Юстина Марцелія, Віктора Мрозовецького та інших вірян було збудовано філіальну дерев'яну каплицю, яку освятили 1905 року.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: listopad, 09 | |
| 1834 | - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина; |
| 1924 | - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
| 1996 | - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек; |
| 1997 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2019 | - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським; |
| 2020 | - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца; |
| Następna data: listopad, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1850 | - Фердинанд Кан, номінований ординарієм Тираспольським, висвячений на єпископа в Санкт-Петербурзі Могильовським архієпископом Казимиром Дмоховським; |
| 1900 | - єпископ Болеслав Клопотовський консекрував головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Городківці на Вінничині; |
| 2002 | - новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Аристівці на Вінничині консекрував єпископ Броніслав Бернацький; |
За переказами, в середині 90-х років каплиця в Боднарівці отримала орган, виготовлений львівським майстром Яном Слівінським. 24 січня 1913 року формально постала парафіяльна експозитура, утворена Львівською курією ще 14 лютого 1904 року. Урядове підтвердження її заснування відбулось 5 квітня того ж, 1913 року. Вона перед І світовою війною нараховувала понад 2400 вірних, охопила майже десяток сусідніх сіл, мала дерев'яні каплиці в Кубаївці (тоді - Гуті) і Середньому Майдані, а в схематизмі Львівської архідієцезії 1920 року вперше згадується як самостійна парафія.
У 1915 році у храмі в Боднарівці були три дзвони, які пізніше реквізували австрійці, а 1919 року замінили одним дзвоном із Калуша. У 20-х роках коштом парафіян здійснили ремонт святині (можливо, навіть її розширення, бо потім вона називалась костелом). Костел мав три дерев'яні вівтарі (головний із образом Матері Божої Ченстоховської та бічні з іконами Пресвятого Серця Ісуса і св. Теодора та Матері Божої Святого Розарію і св. Анни), дерев'яну дзвіницю із трьома дзвонами, у тому числі калуським, а також парафіяльний будинок. Адміністрував парафію від 1934 року о. Ян Пук.
У липні 1945 року останній душпастир о. Модест Гаєвський виїхав із Боднарова до Польщі, забравши зі собою більшість костельного майна, яке остаточно осіло, зокрема, в костелі в Куніцах біля Легніци та згоріло 6 квітня 1989 року під час пожежі. 1946 року радянська влада зачинила храм, а на початку 50-х років його було повністю розібрано (будматеріали використано для спорудження клубу в Ланчині).
Strona główna