ЦЕНЯВА. Костел Відвідин Пресвятої Діви Марії / Матері Божої Ченстоховської (1904 - 1905). Івано-Франківська обл., Коломийський р-н

78255 Ценява

У документах село Ценява вперше згадується 1714 роком. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало більше тисячі мешканців, з яких половина була римо-католиками, нині ж чисельність населення складає понад 1600 осіб.

Католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Коломиї. Коли їх кількість майже досягла семи сотень, у Ценяві 1902 року постав комітет будівництва костелу, завдяки зусиллям якого вже 1904 року на земельній ділянці, подарованій місцевим власником Константином Сівецьким, розпочали спорудження філіального мурованого храму коштом вірян Коломиї та Ценяви, а також з дотацій владних інституцій. Будівництво за спрощеним типовим проектом архітектора Тадеуша Обмінського на 400 осіб здійснювали коломийські муляри Кароль Очко та Йосиф Тимочковський.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: липень, 19
1768 - храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах на Львівщині консекрував єпископ І. Крижановський;
1925 - освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Асизького у Львові на Замарстинові;
1936 - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині;
1998 - єпископ Ян Пурвінський в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині коронував ікону Матері Божої папськими коронами;
- у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас;
2014 - відремонтований храм Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях до 200-річчя освячення було проголошено малою базилікою;
2015 - єпископ Ян Пурвінський на площі перед костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ;
Наступна дата: липень, 20
1819 - єпископ Францішек Мацкевич консекрував новоспоруджений та оснащений костел Пресвятої Трійці у Купині на Хмельниччині;
1928 - о. Стефан Вальчикевич номінований єпископом-помічником Луцьким;
1996 - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Биківці на Житомирщині;
2011 - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвони храму Святої Родини у Харкові;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю італійського архієпископа Ренато Боккардо освятив відновлену цвинтарну каплицю у Ямполі на Львівщині;

Завершили спорудження святині у першій половині наступного року. І 17 червня 1906 року новозбудований костел освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський. Костел мав неоготичний дерев'яний вівтар з образом Матері Божої Ченстоховської та інше досить багате оснащення. 1939 року, за чисельності вірних у Ценяві понад вісім з половиною сотень декан і настоятель коломийський о. Людвик Пецяк звернувся до Львівської курії із проханням про заснування у селі самостійної парафії, проте ІІ світова війна стала на перешкоді.

Фотознімок: Тарас Возняк

У 1946-1947 роках радянська влада закрила храм, облаштувавши у ньому спочатку зерносховище, а потім - склад мінеральних добрив. Після повернення святині 2 липня 1992 року її було відновлено при допомозі колишніх парафіян, які виїхали за радянської влади до Польщі, та повторно освячено під титулом Відвідин Пресвятої Діви Марії.

Ценяву обслуговують дієцезіальні священники з парафії св. Ігнатія Лойоли у Коломиї.


ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.