 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
78260 Гвіздець,
вул. Шевченка, 8,
www: hvizdets.blogspot.com
Груднем 1373 року датується перша документальна згадка про Гвіздець, який вже на той час був значним поселенням (виходить, заснування його мало б відбутись раніше), наступна - 1375 роком. У 1540 році Гвіздець отримав магдебурзьке право, а 1785 року - статус міста, який раніше було втрачено. З 1940 року є селищем міського типу (у 1940-1962 роках був навіть райцентром). Населення - понад 1900 мешканців.
Місцева парафія постала 1475 року коштом Яна Прокоповича із Гвіздця спочатку у сусідніх Остапківцях, а лише потім була перенесена у Гвіздець. І відбулось це не пізніше 1615 року, бо саме тоді костел (дерев'яний) у Гвіздці згадується як знищений татарами. Наступна інформація про парафію датується вже 1710 роком.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: грудень, 09 | |
| 1923 | - перенесений з Липовця дерев'яний костелик у Вацевичах (від 1945р. - Залужани) освятив під титулом Благовіщення Пресвятої Діви Марії єпископ Кароль Фішер; |
| 1933 | - у Зінновіці в Німеччині помер колишній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер, похований в Орнбау; |
| 1995 | - о. Антал Майнек призначений єпископом-помічником Апостольської адміністратури Закарпаття; |
| Наступна дата: грудень, 10 | |
| 1769 | - у Варшаві з рук єпископа Антоніна Пжедвоєвського отримав священичі свячення митрополит-архієпископ Львівський Каетан Кіцький; |
| 2000 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відремонтований орган в костелі Христа Царя в Івано-Франківську; |
| 2016 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті урочисто освятив новоспоруджену каплицю св. Йосифа Ремісника в Улянівці на Житомирщині; |
| 2017 | - єпископ Антал Майнек освятив земельну ділянку та фундамент під храм храм св. Кінги в Берегові-Ардові на Закарпатті; |
| 2019 | - о. Микола Лучок, номінований єпископом-помічником Мукачівським, висвячений на єпископа у катедрі в Мукачеві Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті; |
У 1715-1724 роках коштом князя Яна Пузини тут збудували дерев'яні костел та монастир для запрошених ним бернардинів. Спочатку ченці мали душпастирювати у Гвіздці доти, поки не буде споруджено храм для дієцезіальних священників, проте вони залишились тут аж до кінця ІІ світової війни. 1725 року новоспоруджений храм було освячено. У 1728 році дерев'яний костельно-монастирський комплекс згорів, тому після будівництва чергового дерев'яного монастиря виникло питання будівництва нового, тепер вже мурованого костелу.
Наріжний камінь під спорудження святині освячено 27 червня 1730 року. Його коштом родини Пузин та Каліновських завершили, в основному, 1735 року (принаймні, саме ця дата подається у схематизмах Львівської архідієцезії), хоча дооснащення храму тривало і далі. Зокрема, вівтарі постали: 1734р. - св. Франциска, 1736р. св. Антонія, 1739р. - головний та св. Тадея, 1758р. - св. Анни, 1760 - Непорочного Зачаття П.Д.М.. А мурований монастир збудували лише 1740 року, цього ж року бернардинський душпастирський осередок отримав ранг конвенту.
У 1773-1775 роках за проектом архітектора Франциска Кульчицького було здійснено ремонт костелу, який став занедбаним після смерті від пандемії 1770 року усіх чепнців. 29 жовтня 1775 року архієпископ Вацлав Сераковський консекрував святиню під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, а 26 січня 1776 року у головний вівтар храму урочисто встановили образ Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. У 1776-1778 роках було збудовано муровану дзвіницю, а 1778 року завершено ремонт монастиря. Конвент у Гвіздці став садибою провінціала бернардинів на Русі.
У 1802 році землетрус пошкодив костел і його ремонт тривав до 1806 року. Наступні ремонти святині відбулись у 1839-1847 та у 1888-1896 роках (після пожежі, яка пошкодила дах та оснащення храму). 26 червня 1896 року повністю відновлений костел повторно освятив єпископ Ян Пузина, який у Гвіздці народився. 1912 року на теренах цієї парафії народився також майбутній єпископ Рафал Керницький. У 1899-1902 роках грунтовно перебудували дзвіницю перед святинею. У 1919-1922 роках костел, пошкоджений під час І світової війни 1916 року, було оновлено за проектом Юрія Косинського.
У 30-х роках храм мав п'ять нових вівтарів, які замінили старі, пошкоджені пожежею 3 вересня 1888 року: головний (1890-1892рр.), Матері Божої Ченстоховської (1890-1892рр.), св. Антонія (1890-1892рр.), св. Франциска (1907р.) та св. Йосифа (1914р.). Парафія нараховувала понад 2700 вірних, охоплювала півтори десятки сусідніх сіл та мала у різні часи філіальні каплиці у Джуркові, Сороках, Загайполі, Росохачі і Слобідці (Пільній).
У 1945 році бернардини змушені були покинути Гвіздець. Храм спочатку використовували як склад цементу, а згодом він став зерносховищем. У монастирі була лікарня, а тепер - музична школа і бібліотека. 13 червня 1992 року єпископ Рафал Керницький OFM Conv освятив повернутий вірянам костел під титулом св. Антонія.
Оскільки храм перебуває в аварійному стані та потребує капітального ремонту, богослужіння проводяться в каплиці, облаштованій в частині колишнього монастиря, а обслуговують місцевих вірних дієцезіальні священики з парафії Пресвятої Трійці у Заболотові.
