|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
7820? Коломия
Коломия письмово відома з 1241 року як 'доходне сольне місто' галицьких князів, яке у складі Польщі 1405 року (за іншими даними - у 1366-1370 чи навіть 1353 роках) отримало магдебурзьке право та потім стало столицею одного з трьох галицьких повітів. 04.10.1424 року було підтверджено міські права Коломиї. 1811 року Коломия стала центром циркулу (округи), 1867 року - центром повіту. В середині ХІХ століття мала близько 8 тисяч мешканців, а 1882 року - майже 25 тисяч. З 1940 року є районним центром. Проживає тут понад 61 тисяча осіб.
Поселення Маріївка (Mariahilf, Маріяґільф, Mariówka), яке нині є частиною Коломиї, заснували 1811 року 33 родини німців-колоністів із Південної Богемії. 1939 року їх переселили у Вартеланд, проте на початку 1945 року вони втекли від наступу радянських військ у район Гіфгорн.
Місцеві католики латинського обряду належали до міської парафії Успіння Пресвятої Діви Марії. Вже 1825 року вони перебудували дерев'яну школу, споруджену сім років тому, на філіальну каплицю. А 1853 року на її місці коштом власним та релігійного фонду збудували невеликий мурований храм, який 1857 року було освячено під титулом Пресвятої Діви Марії Помічниці Вірних. 1853 року тут також було утворено капеланію, яка у 1888 році стала самостійною парафією.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 12 | |
| 1612 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький; |
| 1752 | - черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський; |
| 1908 | - освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині; |
| 1930 | - костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек; - новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич; |
| 1996 | - єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині; |
| Następna data: październik, 13 | |
| 1738 | - у Варшаві помер колишній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Станіслав Гозій; |
| 1765 | - о. Ігнатія Оссолінського, майбутнього ординарія Київського, висвятив на єпископа у львівському францисканському костелі Святого Хреста архієпископ Вацлав Сераковський; |
| 1782 | - архієпископ Фердинанд Кіцький консекрував відремонтований костел св. Марії Магдалини в Кукільниках на Івано-Франківщині; |
| 1895 | - освячено новоспоруджений костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський вмурував наріжний камінь в пресбітерій храму Христа Царя в Івано-Франківську; |
| 1991 | - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь під спорудження костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа
у Стратіївці на Вінничині; - єпископ Ян Пурвінський коронував скульптурку Фатімської Матері Божої в Довбиші на Житомирщині; |
| 1997 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2001 | - костел Божого Милосердя у Сутисках на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2005 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новоспоруджений костел Матері Божої Фатімської у Городищі на Хмельниччині; - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь храму Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом; |
У 1901 році завдяки зусиллям настоятеля о. Кароля Пшиборовського та допомозі парафіян костел розбудували. Його консекрував у червні 1906 року архієпископ Львівський Йосиф Більчевський. Під час І світової війни московітські війська використовували храм як шпиталь та завдали йому істотної шкоди. Відновлення святині відбулось у 1929-1933 роках. У другій половині 30-х років ця друга у Коломиї парафія перебувала під опікою настоятеля о. Яна Шіллера, нараховувала близько 14 тисяч вірних у понад десятці населених пунктів та мала каплиці цвинтарну, св. Франциска Асизького і св. Яна Непомуцького. А костел містив чотири вівтарі - 1865 року головний і два бічних (св. Севастіана і Матері Божої Святого Розарію), а також Пресвятого Серця Ісуса кінця ХІХ століття.
У другій половині 40-х років зачинений храм радянська влада спочатку використовувала як склад, а потім висадила святиню у повітря. Відроджена місцева католицька громада німецького етнічного походження в першій половині 2000-х років на місці колишнього костелу збудувала муровану каплицю.
Strona główna