OTTYNIA. Kościół p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny (1902 - 1905). Iwano-Frankiwski obw., Kołomyjski r-n

78223 Отинія,
вул. Стефаника, 8,
f.b.: 195471145039223

Перша згадка про поселення Отинія сягає ХІІІст., на початку XVIIст. воно згадується як міське під назвами Балабанівка (належало Балабану гербу Корчак) і Корчаків, проте вже 1613 року знову вживається стара назва. 1753 року містечко отримало магдебурзьке право. 1870 року тут проживало 3132 мешканців, 1880 року - 3743, 1913 року - близько 5000, у тому числі 1500 українців, 1000 поляків та 500 чехів і німців, 1931 року - 4777, з них майже тисяча була поляками, нині - менше п'яти з половиною тисяч осіб. У 1940 році Отинія стала селищем міського типу і до 1962 року була райцентром.

Парафію в Отинії фундував 1669 року її власник Андрій Потоцький та збудував перший дерев'яний костел св. Софії. Черговий дерев'яний храм замість спаленого татарами постав 1702 року завдяки Йосифу Потоцькому. 1718 року святиня отримала образ Коронації Матері Божої, який стали вшановувати як чудотворний. У 1766р. старий храм замінив новий дерев'яний, його консекрували 1775 року під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Софії.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: luty, 28
Na dzień dzisiejszy brak jest informacji o ważnych wydarzeniach w historii świątyń i posługi arcypasterzy
Następna data: luty, 29
1992 - Апостольський нунцій в СРСР архієпископ Франческо Коласуоно вручив у Львівському кафедральному соборі архієпископу Мар'яну Яворському митрополичий палій;
Projekt T. Talowskiego
Projekt T. Talowskiego

У схематизмах Львівської архідієцезії до 1871 року цей костел в Отинії згадується під титулом св. Софії, а від 1875 року - під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії. У 80-х роках ХІХст. стала очевидною необхідність будівництва нової святині (навіть придбали деякі будматеріали), але стара простояла до 1902 року. І тільки тоді її розібрали та на її місці завдяки зусиллям настоятеля о. Людвіка Швайгера до 1905 року збудували новий і вже мурований храм за проектом львівського архітектора Теодора Тальовського. Хоча костел постав лише в основному та ще не був оснащений, його цього ж, 1905 року освятив архієпископ Йосиф Вебер.

Оснащення святині в Отинії тривало і далі, зокрема, 1911 року був виготовлений головний вівтар. Завдяки призначеному у вересні 1919 року настоятелю о. Франциску Вишатицькому спочатку відремонтували парафіяльний будинок, а 1920 року розпочали працю з оздоблення та спорядження костелу. Зокрема, у березні 1924 року вперше зазвучав орган, виготовлений Яном Слівінським із Коломиї (родичем відомого львівського органного майстра з таким же іменем і прізвищем). 26 травня 1924 року храм консекрував архієпископ Болеслав Твардовський під час візитації парафії, проте оснащення святині ще було далеко не завершеним.

У 1927 році в костелі в Отинії постав бічний вівтар Пресвятого Серця Ісуса, який освятили наступного року, а 1929 року - бічний вівтар Христа Розіп'ятого. Решту спорядження придбали у 30-х роках. 1937 року зусиллями нового настоятеля о. Станіслава Перенца відновили чи навіть переробили чудотворну ікону Коронації Матері Божої з головного вівтаря. Наприкінці 30-х років о. Перенц обслуговував понад шість тисяч вірних у містечку та майже двох десятках сусідніх селах, а парафія мала святині у Велесниці (Нижній), Винограді, Голоскові, Грабичі, Старих Кривотулах, а раніше - також у Боднарівці (нині - Боднарів), Кубаївці, Середньому Майдані, Терновиці (Пільній) і Угорниках.

У 1944 році радянська влада заарештувала в Отинії спочатку о. Перенца, а потім - вікарія о. Болеслава Щуровського. Влітку 1945 року під охороною польських членів так званих 'Істребітєльних батальйонів' костельне оснащення демонтували та спакували, а пізніше його вивезли до Польщі самі парафіяни та останній адміністрнатор о. Єжи Долєжал. Храм радянська влада закрила, перетворивши його спочатку на складське приміщення, а потім - на філіал заводу «Індуктор». 12 грудня 1992 року повернений костел повторно освятив єпископ Маркіян Трофим'як. 1997 року святиня отримала копію згаданого вище чудотворного образу.

Отинію обслуговують дієцезіальні священники з парафії св. Ігнатія Лойоли у Коломиї.

INNE ŚWIATYNI Z TYMI SAMYMI: